Ще якісь десять років тому поняття «кібербезпека» було новим, далеким та незрозумілим для більшості українців. Дійсно, випадки кібератак відбувалися десь далеко за межами нашої держави, суть явища та можливі наслідки були зрозумілими лише деяким спеціалістам. Громадянам в основному здавалося, що в нашій країни такого ніколи не станеться. Однак, все змінилося.

Україна стикалася вже з серією кібератак, серед яких і атака на інформаційну систему ЦВК у 2014 році, коли шляхом використання шкідливих програм було вимкнено вузли мережі ЦВК та знищені численні компоненти інформаційної системи. Доволі суттєвою за наслідками була і кібератака на енергетичні кампанії України у 2015 році, внаслідок чого близько 230 тисяч мешканців залишались без світла. Ну і, певно, найбільш масштабною є хакерська атака у 2017 році, що спричинила порушення у роботі майже 80% підприємств України, серед яких були навіть такі організації стратегічного значення, як аеропорт «Бориспіль», ЧАЕС, Укртелеком, Укрпошта, Укрзалізниця, банки та урядові структури.

Наступний 2019-й рік обіцяє бути дуже складним для держави. Дійсно, заплановано проведення виборів голови держави та парламенту, що в принципі є визначною подією для будь-якої країни. Якщо врахувати нестабільну ситуацію в українському політикумі, військовий конфлікт на Сході, залежність української економіки від зовнішнього фінансування та багато інших проблем нашої держави, то можна стверджувати, що на майбутні вибори покладається багато сподівань та очікувань. І однозначно, що до виборчих процесів буде прикута значна увага як всередині країни, так і від зовнішнього світу. Тож наразі питання необхідності захисту інформації та забезпечення безпеки комп'ютерних інформаційних систем під час виборчого процесу ні в кого не викликають сумнівів.

18 жовтня Секретар РНБО України Олександр Турчинов під час засідання Національного координаційного центру кібербезпекизазначив: «Досвід США, країн Західної Європи свідчить, що Кремль намагатиметься вплинути через кібернетичний та інформаційний простір на суспільно-політичні процеси, тому інформаційна та кібербезпека виборів вимагатиме злагодженої та скоординованої роботи багатьох державних інституцій, насамперед ЦВК, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації відповідних підрозділів Служби безпеки України та Національної поліції», - сказав він.

Та чи готова держава протидіяти кібератакам? Всю складність ситуації розуміють спеціалісти з громадського сектору. Так, ще в червні Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) провела тиждень кібербезпеки та оцінювання, за результатами якого випустила заяву. За результатами проведеного оцінювання рівня кібербезпеки виборчого процесу України команда міжнародних та національних експертів запропонувала ряд рекомендацій, серед яких, наприклад, необхідність проведення цільових навчань і тренінгів з питань кібербезпеки та поводження з даними для працівників ЦВК, розроблення комплексної стратегії забезпечення кібербезпеки, заміни застарілих апаратних компонентів у всіх системах ЦВК. Крім того, перед стартом роботи Центральної виборчої комісії в оновленому складі Громадянська мережа ОПОРА запропонувала Дорожню карту реформ для ЦВК. У ній окремим блоком також передбачено рекомендації щодо забезпечення кібербезпеки на виборах.

На урядовому рівні також усвідомлюють важливість захисту інформаційних систем ЦВК. Підтвердженням цьому є створення міжвідомчої робочої групи для забезпечення надійного і безпечного функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Вибори». Таке рішення було прийняте під час засідання Національного координаційного центру кібербезпеки 18 жовтня. Крім того, за результатами засідання, обіцяють:

  1. забезпечити проведення кібернавчання щодо захисту від кіберзагроз та протидії зовнішнім втручанням;
  2. доручити надання методичної й практичної допомоги ЦВК щодо належного захисту офіційних інтернет-сайтів Центральної виборчої комісії;
  3. визначити завдання щодо модернізації та оновлення комплексної системи захисту інформації.

Старт виборчої кампанії все ближче, і виникає логічне запитання – чи вистачить часу відповідальним структурам перейти від проголошення намірів до реальних дій: виділення грошей на організацію та проведення навчання, закупівлю нового обладнання, тощо? Адже всім відомо, наскільки складним є механізм витрачання бюджетних коштів. Залишається тільки сподіватися, що усвідомлення реальності загроз у кіберпросторі та реалістична оцінка можливих наслідків активізує діяльність відповідальних державних інституцій, система кібербезпеки ЦВК буде вдосконалена, й вибори 2019 року пройдуть на належному рівні.

кандидатка в громадські виборчі омбудсмени
 

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project