Київщина: у газеті «Народного фронту» під виглядом позитивних відгуків про цю політичну силу – текст відомої української журналістки Соні Кошкіної, що насправді стосувався комбатів і журналістів у Верховній Раді.
Газету виявили спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА. Її поширювали по поштових скриньках у місті Бровари, що на Київщині (центр 97 виборчого округу). Це «інформаційна листівка» формату А3, видрукуваний на газетному папері. Дата випуску – 17 вересня 2014 року. Наклад – 250 тисяч примірників. У першу чергу увагу звернули на відсутність замовника у вихідних даних.
Прес-секретар київського обласного виборчого штабу «Народного фронту» Лариса Григоренко у коментарі Громадянській мережі ОПОРА повідомила, що наклад друкувався після з`їзду і поліграфія є не агітаційною, а інформаційною, тому вихідні дані не мають відповідати вимогам, передбаченим ЗУ «Про вибори народних депутатів України».
- Справа в тому, що це є не агітаційна листівка, а інформаційна, - зазначила Лариса Григоренко. – Просто партія провела з’їзд і надрукувала таку листівочку.
На зворотній стороні інформаційного листка є цитати українських лідерів думки під рубрикою «Відомі експерти та громадські діячі – про «Народний фронт»». Зокрема, цитується коментар відомої української журналістки Соні Кошкіної, яка нібито схвально відгукується про цю партію.
У коментарі Громадянській мережі ОПОРА Соня Кошкіна повідомила, що не підтримувала партію «Народний фронт», а уривок тексту, який надрукували в газеті, стосувався насправді проблеми комбатів і журналістів у Верховній Раді.
- Так, я це писала, але не про «Народний фронт», - зазначила Соня Кошкіна. – Це кінцівка тексту про комбатів і журналістів у Раді».
Журналістка також повідомила, що звернулася до політиків із проханням пояснити ситуацію з газетою, висловила своє обурення представникам цієї політичної сили, винуватці попросили пробачення, тож конфлікт на особистому рівні вичерпано. Хоча вона має на меті опублікувати у Фейсбуці свої думки з приводу інциденту і попередила про це своїх співрозмовників.
Громадянська мережа ОПОРА зазначає, що випадок з Сонею Кошкіною є не лише неетичним, а й незаконним. Ця листівка, як ми вже зазначали, надрукована тиражем 250 тисяч примірників. А отже, 250 тисяч виборців потенційно можуть прочитати рубрику «Відомі експерти та громадські діячі…» й вирішити, що авторитетна для українського суспільства людина позитивно відгукується про «Народний фронт». І це в той час, коли текст авторки узагалі не мав конкретизованого політичного підтексту. Отже, маємо справу із введенням в оману виборців. Частина 2 статті 6 ЗУ «Про вибори народних депутатів» інформує:
- Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється.
Окремої уваги вартий також той факт, що газета-листівка друкувалася після з’їзду, а поширюється зараз. Частина 1 статті 68 ЗУ «Про вибори народних депутатів» пояснює, що агітацією будь-яка діяльність з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію - суб'єкта виборчого процесу. Партія стає суб’єктом виборчого процесу з моменту реєстрації в ЦВК. Для «Народного фронту» це 18 вересня 2014 року. З цього моменту партійна поліграфія стає агітацією. У випадку інформаційного листка – агітацією незаконною.
По-перше, є маніпуляції з принципами фінансування агітаційної кампанії. Газету-листівку видрукували як інформаційну 17 вересня (до створення виборчого фонду). Тож штаб політсили мав за добу розповсюдити 250 000 примірників і 18 вересня, з моменту реєстрації, припинити їх поширення - як таких, що не відповідають нормам закону. Але листівки мешканці Броварів отримали 25-26 вересня. Тому листівки з інформаційних перетворювались на агітаційні. А політичну рекламу партія-суб’єкт виборчого процесу може тиражувати лише за кошти з виборчого фонду (частина 3 статті 45). Водночас, очевидно, що поліграфія, з якою маємо справу, друкувалася за інші кошти – виборчого фонду партії на момент появи газети на світ ще не було створено (він створюється впродовж 10 днів після моменту реєстрації).
По-друге, так звана інформаційна листівка у вихідних даних не має вказаного замовника. Як ми вже пояснили раніше, з моменту реєстрації політичної сили поширювана нею поліграфія стає агітацією. А отже, маємо справу з порушенням частини 7 статті 69 Закону, де читаємо: «Друковані матеріали передвиборної агітації повинні містити відомості про замовника цих матеріалів, установу, що здійснила друк, або вказівку, що друк здійснено з використанням обладнання, що належить партії, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск».