Інавгураційний Саміт миру в Швейцарії, запланований на червень цього року, – довгоочікувана подія, на яку українська влада покладає багато надій. Вона може дати політичний поштовх для досягнення сталого миру в Україні, який, втім, не входить у плани Кремля.Аби зірвати подію, Росія, по-перше, дискредитує саму ідею її проведення: мовляв, це буде захід заради світлин, на якому нічого не вирішать. По-друге, в Кремлі хочуть максимально скоротити кількість країн, які візьмуть участь у саміті, зокрема серед держав так званого "Глобального півдня" (Латинська Америка, Африка й Південна Азія), що мають колоніальне минуле. Працюючи з ними, Росія зображує війну в Україні як боротьбу проти західного панування і колоніальної політики. По-третє, щоб зменшити привабливість запропонованих Києвом мирних ініціатив, у Москві формують образ України як державу-терориста. 

Щодо батьків, котрі не хочуть віддавати дітей в зросійщені школи на ТОТ, окупаційна влада застосовує примус, погрожуючи позбавленням батьківських прав у разі відмови. Про це в коментарі Східному Варіант розповіла аналітикиня Громадянської мережі ОПОРА Анастасія Романюк.

Аналітикиня цифрових платформ Громадянської мережі ОПОРА Анастасія Романюк в етері Громадського радіо розповідає про насадження російської культури на ТОТ після псевдореферендумів.

Громадянська мережа ОПОРА задокументувала й описала ключові риси культурної політики Російської Федерації у так званих “ДНР” та “ЛНР” у 2014–2022 роках. Основою дослідження стали майже 11 тисяч дописів на сторінці “міністерства культури” т.зв. “ДНР” у соціальній мережі “ВКонтакте”, дописи “міністерства культури ЛНР”, а також публікації місцевих, всеукраїнських і міжнародних ЗМІ. У цьому матеріалі ми простежимо системну політику руйнування української ідентичності населення окупованих частин Донеччини й Луганщини та заміщення її російською шляхом знищення культурного простору.

Позиція Франції щодо України суттєво змінилася за останній рік, перетворившись із супровідної на лідерську. Унікальність цієї позиції серед інших європейських держав полягає у тому, що Франція розглядає членство України у ЄС суто у прив'язці до членства в НАТО, а також активно підтримує Україну як у військовому, так і у політичному плані.

Юрист Богдан Мохончук зазначає, що за добровільне обрання до органів влади, участь в організації та проведенні незаконних “виборів” на тимчасово окупованій території або публічні заклики до їхнього проведення, організацію та проведення заходів політичного характеру (з’їзди, збори, мітинги, походи, демонстрації, конференції, круглі столи тощо), активну участь у таких заходах передбачена відповідальність за ст. 111-1 Кримінального кодексу України «Колабораційна діяльність». 

Тези, які поширювала російська пропаганда у березні, свідчать: Кремль, імовірно, втілює масштабний план підриву єдності українського суспільства. Водночас Москва намагається використати теракт у торговому центрі "Крокус" із максимальною вигодою для себе, безпідставно звинувачуючи у масових вбивствах Україну. Зовнішня політика Росії зводиться до спроб намалювати "червоні лінії" для Заходу, погроз розпочати Третю світову і брязкання ядерною зброєю. Також агресор формує антизахідну коаліцію, де Росія відігравала б основну роль. ОПОРА продовжує досліджувати інформаційні операції Кремля проти України та наших союзників. Нижче розповідаємо про ключові російські наративи у березні, їх контекст і мету поширення.

На відміну від юридичної легітимності, політична легітимність визначається не Конституцією, а політичною реальністю, яка постійно змінюється. Остання залишається для української влади головною проблемою, яка зростає з кожним роком без виборів.

Після псевдореферендумів на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України у вересні 2022 року Росія розгорнула активну політику вписування всіх сфер життя ТОТ у російську вертикаль управління. Так, згідно з російським законодавством, відразу після окупації в так званих "нових регіонах" почав діяти "перехідний період", який триватиме до 1 січня 2026 року. За цей час "нові території мають повністю інтегруватися у всі сфери життя держави", в тому числі культурне.