Хто і як повинен вирішувати комунальні проблеми в будинках, мешканці яких створили об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ)? Відповідь на це питання шукали учасники круглого столу «Співпраця ОСББ і комунальних монополістів м. Луганськ: проблеми, шляхи вирішення», який нещодавно відбувся у Луганську. Захід організувала Громадянська мережа ОПОРА.
Учасниками обговорення стали голови об'єднань, представники комунальних монополістів м. Луганська, представники громадських організацій, а також експерт, координатор житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА (м. Київ), член Національної Ради з питань створення і забезпечення функціонування ОСББ при Кабінеті міністрів України Тетяна Бойко, начальник обласного управління ЖКХ Олександр Голуб, заступник міського голови Луганська Маноліс Пілавов.
Під час круглого столу обговорювалися можливі варіанти вирішення проблем співпраці ОСББ з організаціями-монополістами, що надають житлово-комунальні послуги в Луганську, спираючись на всеукраїнський досвід вирішення тих або інших проблем.
Історично в місті Луганську склалася ситуація, коли виконавцями послуг з водопостачання, гарячого водопостачання і опалювання є три підприємства, які одночасно займаються обслуговуванням будинків. Причому, грошей за свою роботу від населення вони не отримують. У будинках без ОСББ, т.зв. будинках «імені комунальної власності», жителі особливих проблем не відчувають. Самі ж виконавці, хоча і скаржаться на свою збитковість, але претензій ні до міської влади, ні до населення не мають. Проблеми виникають в будинках, де створені ОСББ, де послуги мешканці хочуть отримувати від підприємств-монополістів, а підприємства-монополісти в судовому порядку змушують ОСББ укласти з ними договори як колективного замовника, відмовляючи мешканцям в прямих договорах.
Учасники обговорення прийшли до загальної думки, що причиною проблем, з якими стикаються ОСББ, є, з одного боку, недосконале законодавство України, де немає чіткого визначення цілого ряду понять і механізму стосунків «споживач-виробник послуг». З іншого боку, ефективному впровадженню практики ОСББ в реальність заважає низька правова освіченість самих луганців, у тому числі, керівників ОСББ, які не в змозі захистити свої інтереси в судах в умовах «туманності» законодавчих формулювань.
Всі погодилися з думкою, що об’єднання не може бути виконавцем комунальних послуг. Місцева влада запропонувала жителям ОСББ укласти договори з виконавцем послуг (у Луганську це три підприємства, які визначила міськрада). Але такі договірні зобов'язання несуть за собою додаткове збільшення комунальних платежів.
- В той же час, жителі будинків, в яких немає ОСББ, за ті ж послуги платити не будуть. Тобто люди опиняються в нерівних, дискримінаційних умовах. Звичайно ж, необхідно упорядкувати взаємовідношення на ринку надання комунальних послуг, але не таким методом. Варіант, який ми хочемо Вам запропонувати, – це щоб Луганська міськрада затвердила розмір тарифів для населення на декілька відсотків вище, ніж НКРКП визначила для своїх ліцензіатів (монополістів). Тоді виникне ринок і з'явиться економічний інтерес в підприємств надавати послуги населенню (бути виконавцями послуг). Зрештою, за все платить споживач – або у складі тарифу, або як податок, за рахунок якого потім підприємство-виконавець отримує компенсацію з бюджету. Хоча, підняття тарифів - це політично непопулярний крок. Простіше підприємствам давати постійну дотацію з бюджету, - відзначила Тетяна Бойко.
Присутні на обговоренні голови ОСББ також озвучили одну з головних правових колізій: ОСББ – неприбуткова організація, але у випадку, якщо через рахунки організації пройдуть кошти на оплату комунальних послуг, податкова вимагатиме від них оплати податків, як з прибуткової організації.
- Ми зацікавлені в тому, щоб ОСББ розвивалися, тоді в нас буде менше головного болю, - відзначив заступник міського голови Луганська Маноліс Пілавов, одночасно підкресливши, що йому не подобається, що ОСББ не має права бути виконавцем послуг.
- Важко сказати однозначно, чи є реальний інтерес у влади вирішувати проблеми ОСББ, - заявила Тетяна Бойко. - З одного боку, місцева влада зацікавлена в цьому, щоб частково зняти з себе турботи про стан житлового фонду. З іншого боку, не секрет, що часто органи місцевої самоврядності мають певний інтерес (економічний, політичний) в комунальних підприємствах, які обслуговують житловий фонд, а також виробляють комунальні послуги. Відмовитися від цієї зацікавленості їм буває дуже складно, адже, коли ОСББ розвивається, вони втрачають контроль і над фінансовими потоками, і над людьми.