Про дослідження

Дослідження реалізовано з використанням «якісної методології соціологічного дослідження». Основна перевага використання такого підходу полягає у виявленні повного спектру сприйнять виборцями проблематики, а також у виявленні нових, що не заданих заздалегідь аспектів сприйняття тем обговорення, важливих для виборців смислів, які впливають на кінцеву поведінку на виборчій дільниці. У той же час, обрана методологія не дозволяє точно оцінити кількість виборців, які поділяють ті чи інші особливості сприйняття обговорюваних тем.

Дослідження проводилося Київським Міжнародним Інститутом Соціології (КМІС) на замовлення Громадянської мережі ОПОРА в період з 31 серпня по 9 вересня. В рамках дослідження проведено 7 фокус-групових дискусій з виборцями у таких локаціях: м. Київ, м. Дніпропетровськ і м. Павлоград, Дніпропетровської області; м. Херсон, і с. Дар'ївка Херсонської області; м. Рівне, і м. Дубно Рівненської області. Фокус-групи в обласних центрах проводилися з чоловіками та жінками у віці від 20 до 70 років, у районних центрах та селах з чоловіками та жінками у віці від 50 до 70 років.

Цей звіт створено за підтримки Європейського Союзу та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Висловлені в цьому документі погляди не обов'язково відображають погляди ЄС чи USAID.

Резюме дослідження

  • Більшість учасників дослідження не знають про зміни до виборчої системи, або ж чим принципово відрізняється нова виборча система від старої.
  • Багато хто з учасників не знає, що виборча система, при використанні якої голосування проводиться за партійними списками, називається «пропорційною». Частина респондентів «чула», що мажоритарних кандидатів на цих виборах не буде, але не до кінця зрозуміла, як саме змінилася система.
  • За замовчуванням, більшість учасників дослідження припускають, що в них буде можливість обирати як партію, так і кандидата. Не всі розуміють, що на кожному окрузі  партія закріплюватиме кандидата. Дехто очікує системи з «відкритими списками, коли вони зможуть обирати окремо партії, окремо кандидатів».
  • Очікування респондентів щодо бюлетенів полягає в тому, що вони будуть схожі на вже знайомі: окремо партії з можливістю вибрати, окремо кандидати з можливістю вибрати. Новий бюлетень, що був протестований на фокус-групах викликає складнощі у розумінні. Багатьом учасникам важко пояснити, що саме означають прізвища в дужках. Учасники вважають, що треба підписати колонки: перша колонка є партією яка обирається, друга - лідер партії на багатомандатному виборчому окрузі, а в третій вказується представник партії на територіальному окрузі.
  • Переважна більшість учасників досліджень вважають вкрай важливим активне інформування виборців щодо змін у виборчій системі. Необхідним є детальне пояснення із застосуванням прикладів та візуальних матеріалів: як саме змінилася система та за яким принципом будуть відбиратися депутати місцевих рад.
  • Важливо зазначити, що пояснення змін до системи за допомогою витягів з тексту нового законодавства про вибори, працює вкрай погано. Більшості учасників складно зрозуміти, про що саме йдеться в тексті. Набагато краще працює презентація з використанням інфографіки та розгляду реальних прикладів конкретних міських рад.

Учасникам фокус-груп було найважче зрозуміти такі моменти, пов’язані з новою системою виборців:

    • закріплення лідера місцевого осередку партії у виборчому списку і те що він проходить, якщо партії набирає 5 і більше відсотків у багатомандатному територіальному окрузі. Також не надто зрозумілим є те, що всередині партії між собою конкурують всі кандидати, окрім лідера.
    • Той факт, що 5% бар’єр має подолати партія в цілому, а не окремий кандидат на територіальному окрузі.
    • Той факт, що від одного округу може не пройти жоден кандидат, а від окремих округів може пройти кілька. Багатьох учасників бентежить така можливість, оскільки вони сприймають це як відсутність «власного представника» у місцевій раді: «до кого ж мені тоді звертатися як до свого представника». Частина виборців не розуміє, як таке може статися, тому очікують, що депутат від округу таки буде представлений.
    • закріплення лідера місцевого осередку партії у виборчому списку і те що він проходить, якщо партії набирає 5 і більше відсотків у багатомандатному територіальному окрузі. Також не надто зрозумілим є те, що всередині партії між собою конкурують всі кандидати, окрім лідера.
    • Той факт, що 5% бар’єр має подолати партія в цілому, а не окремий кандидат на територіальному окрузі.
    • Той факт, що від одного округу може не пройти жоден кандидат, а від окремих округів може пройти кілька. Багатьох учасників бентежить така можливість, оскільки вони сприймають це як відсутність «власного представника» у місцевій раді: «до кого ж мені тоді звертатися як до свого представника». Частина виборців не розуміє, як таке може статися, тому очікують, що депутат від округу таки буде представлений.

Основні результати

Більшість учасників дослідження знають про те, що в жовтні в Україні відбудуться чергові вибори. Практично всі також можуть назвати точну дату їхнього проведення — 25 жовтня. Більш складним виявилось запитання про те, які саме вибори очікуються. Певна частина респондентів вагалися між варіантами: вибори мера, вибори до Верховної Ради та вибори місцевих депутатів (або всі варіанти разом).

Незважаючи на те, що всі учасники дискусій збираються піти на вибори і проголосувати, значна частина з них висловлювали досить низький рівень довіри до політиків загалом, розчарування у наявних політичних силах. Такі респонденти не  очікують суттєвих змін на краще. Відповідно, основними причинами голосувати для них є небажання аби їх голос було використано для «підтасовки» результатів. Так частина опитаних не виключають, що просто зіпсують бюлетень в день виборів, не віддаючи свій голос нікому.

«С каждым годом вера уходит почему? Как и надежда у нас. С каждым годом она уходит. Надеемся на лучшее, а получается как всегда. Вот это наше жизненное, мы видим это все дело. В принципе, я хочу сказать, что с каждым годом не хочется вот этого. Даже прийти на эти выборы, за кого-то голосовать. Почему? Потому что знаешь заранее» (с. Дар'ївка, Херсонька обл.)

«Чтобы мой голос никто не украл, чтобы за меня никто не проголосовал».  (м. Дніпропетровськ)

Для іншої частини опитаних мотивуючим чинником є бажання змін, переконання, що, незважаючи на всі попередні результати виборів, цього разу до влади можуть прийти «нові обличчя», більш порядні та чесні політики.

«Хочется чтоб кто-то новый пришел. Чтоб не так, как наш мэр уже во всех партиях, которые были уже, как только выберут. Он уже в партии, которая у власти. Всегда претендует. Я считаю ему уже должно быть стыдно. Нужны новые молодые силы». (м. Павлоград)

Переважна більшість опитаних не знають про зміни виборчої системи, або ж чим принципово відрізняється нова виборча система від старої. Найбільш обізнаними виявились респонденти в м. Київ (знають про відсотковий бар'єр, можливість відкликання депутата). В решті населених пунктів, а особливо в сільській місцевості, респонденти були впевнені, що ніяких змін в виборчій системі не очікується. Багато хто казав, що якби не фокус-група, то дізнався би про зміни лише на виборчій дільниці.

Багато хто з учасників не знає, що виборча система, при використанні якої голосування проводиться за партійними списками, називається «пропорційною». Частина респондентів «чула», що мажоритарних кандидатів на цих виборах не буде, але не до кінця зрозуміла, як саме змінилася система.

За замовчуванням, більшість учасників дослідження припускають, що в них буде можливість обирати як партію, так і кандидата. Не всі розуміють, що на партія може висувавати одного кандидата, або не висувати жодного. Дехто очікує системи з "відкритими списками, коли вони зможуть обирати окремо партії, окремо кандидатів".

Перше знайомство з новим бюлетенем показало, що він є інтуїтивно незрозумілим для переважної більшості учасників дослідження. Попереднє очікування респондентів щодо бюлетенів, полягає в тому, що вони будуть схожі на вже знайомі: окремо партії з можливістю вибрати, окремо кандидати з можливістю вибрати.

Багатьом учасникам було важко пояснити, що саме означають прізвища в дужках. Під час дискусій висловлювалися найрізноманітніші версії:

«Выбор больший у нас.  Как бы один если  писался, теперь два пишется.» (м. Павлоград)

«Я так зрозуміла – заступник» (с. Дар'ївка, Херсонська обл.)

«Крупными, наверное, круче чувак»  (м. Дніпропетровськ)

«Может первый в местный совет, а второй идет на мэра. Я так понимаю». (м. Дніпропетровськ)

Незвичний вигляд і наявність кількох прізвищ замість одного викликали у респондентів дещо негативні емоції. Якщо частина опитаних зазначили, що побачивши такий бюлетень в день виборів, вони підійшли би до членів виборчої комісії за роз'ясненнями, інші в аналогічній ситуації просто закреслили би бюлетень аби не голосувати за незрозумілою їм системою.

(хором): «Я б не голосувала» (м. Херсон)

Після показу відповідного слайду бюлетень став більш зрозумілим, респонденти говорили про те, що насправді він є досить простим, але лише за умови попереднього пояснення. Відповідно, учасники вважають, що слід надати таке пояснення (бажано в самому бюлетені). Необхідно або підписати колонки: перша колонка є партією, яка обирається, друга – перший кандидатом партії (лідером) у багатомандатному виборчому окрузі, а третя — представник  партії на територіальному окрузі; або написати пояснення на полях бюлетеня.

Переважна більшість учасників досліджень вважають вкрай важливим активне інформування виборців, щодо змін виборчої системи. Докладне пояснення із застосуванням прикладів та візуальних матеріалів: як саме змінилася система, та за яким принципом будуть відбиратися депутати місцевих рад.

Учасники дослідження вважають більш доцільним проведення широкої інформаційної кампанії до виборів, оскільки інформування виборця безпосередньо на дільниці буде менш ефективним і сприятиме створенню черг і непорозумінь.

«Обычно приходят [на виборчу дільницю] — все стены заклеены, не знаешь куда смотреть. Пока все посмотришь и воскресенье закончится». (м. Дніпропетровськ)

«Нужна социальная реклама, которая бы объясняла. Вот как субсидии». (м. Київ)

Серед можливих способів ознайомлення населення з новою виборчою системою найчастіше говорили про використання ЗМІ (друкованих та телебачення), іноді також про вуличну рекламу. У випадку телебачення учасники дискусії хотіли би бачити короткі ролики з простою доступною інфографікою. Дехто з учасників також зазначали, що не варто обмежувати інформування лише рекламою, яку дивляться далеко не всі телеглядачі,  а доносити інформацію через випуски новин та інші програми. На думку опитаних, кандидати та політичні сили, що планують брати участь у виборах, мають відігравати активну роль в донесенні правдивої та повної інформації про зміни до населення через доступні їм канали.

Водночас, респонденти вважають наявність плакатів з поясненням змін на самих виборчих дільницях обов'язковою, оскільки впевнені, що значна частина населення, як і вони самі не дізнаються про ці зміни, до того як потраплять на виборчу дільницю.

Деякі учасники пропонували, вказувати на зміни у запрошенні, яке надсилається виборцям, або докладати до нього буклет з описом змін.

Учасникам фокус-груп було найважче зрозуміти, наступні моменти пов’язані з новою системою виборців:

Оцінюючи окремі зміни виборчої системи, що особливо подобаються чи не подобаються їм, учасники дискусій переважно висловлювали такі думки: найбільш позитивно загалом сприймається можливість відкликання мандата за поданням ініціативної групи. Більшість опитуваних бачить у цьому нововведенні потенційну можливість контролю за якістю роботи депутата з боку виборців.

«Он будет переживать за свое место» (м. Дніпропетровськ)

При цьому респонденти висловлювали  думку, що для того, щоб оцінити це нововведення, вони хотіли би дізнатися більше про конкретний механізм відкликання — зрозуміти, наскільки прозорим та доступним для звичайних громадян він буде. Частина учасників також висловили побоювання, що можливість відкликання може використовуватися партією для «покарання» чи залякування окремих депутатів, що ідуть проти «лінії партії». Такі побоювання знову таки приводить респондентів до питання необхідності забезпечення прозорості цієї процедури і контролю з боку громади.

«Конкретно, кто должен быть в инициативной группе? Какое количество подписей необходимо собрать?»  м. Київ

«Взагалі погана така норма в законі. Тому що якщо, наприклад, ця норма робить те, що депутат не може бути самостійний фактично. Якщо він піде проти волі партії. Наприклад, партія сказала, що голосуємо за той законопроект. Якщо цей проект, в цілому, є поганий і депутат не хочу за нього голосувати, каже «ні» (м. Рівне)

Досить нейтрально учасники дослідження сприймають підняття прохідного бар'єру до 5% та зміну системи виборів мерів великих міст.

У випадку прохідного бар'єру більшість опитуваних відзначають, що це вигідно великим партіям і, що ця система має як свої недоліки, так і переваги. Основним недоліком є те, що маленьким та новим партіям стане важче «ввійти в політику»,  кількість партій зменшиться.

«Я думаю, що таким чином просто у нас зменшується вибір». (м. Рівне)

На думку значної частини опитаних, це ж є і перевагою, оскільки нечесним політикам, що ідуть до влади, буде важче створити партію і отримати депутатське крісло через підкуп виборців.

«5% это уже гораздо большее количество гречки!» (м. Київ)

Подібною є і аргументація у випадку з виборами мера. Перевагою нової системи респонденти вважають те, що посаду не зможе випадково отримати той, кому насправді довіряє незначна кількість мешканців.

«Наш мер виборов в попередній раз з дуже малою підтримкою. І виходить, що в нього тоді було 20%, що його підтримали, а він мер всього міста. Тобто нікудишній» (м. Рівне)

Недоліками – те, що на другий тур виборів витрачатимуться додаткові бюджетні гроші, а також те, що кандидати до другого туру більш агресивно намагатимуться переконати виборця і можуть використовувати для цього «брудні» технології.

«Первый раз человек выбирает от своих эмоций. Второй раз выбирает от того, как его подогрели» (м. Дніпропетровськ)

Додатковим недоліком може бути те, що ті мешканці міста, кому не подобаються обидва кандидати другого туру, можуть вирішити не піти на вибори взагалі.

Думки мешканців невеликих міст розділилися приблизно порівну на тих, хто вважає, що система виборів в малих містах має лишитися такою, як зараз, і тих, хто вважає, що вона має бути подібною до системи виборів у великих містах. Аргументи респондентів є тотожними до аргументів за/проти ведення нової системи в великому місті.

«А я думаю, що не повинен ставати. Він має 50%. Я маю на увазі, що він має набрати 50% і одну десяту. А якби не набере 50, то має бути другий тур» (м. Дубно)

Деякі респондентb додатково зазначали, що в рамках децентралізації вибори мера стануть менш важливими, оскільки ця посада втратить частину повноважень порівняно із міськими радами.

Значна частина респондентів переживають через відсутність в новій системі позапартійних кандидатів. Неможливість проголосувати за кандидата, який не належить до жодної партії але «багато робить для рідного міста» на їхню думку є несправедливою. Необхідність для таких кандидатів вступити до тої чи іншої партії, на думку таких респондентів, призведе до втрати ними незалежності дій і власних переконань.

«А если у мажоритарщика не сходится его мнение с программой какой-то партии? Он идет отдельно, потому что он что-то делает для народа, свой район подымает и работает. Но допустим, он не хочет вступать в какую-то определенную партию и нести какие-то обязательства. То почему? У него нет выхода. Ему нужно или к кому-то примыкать, чтобы баллотироваться» (м.Київ)

«Чому мене позбавляють права? В нас же в Конституції записано, що я маю право, як особистість, висунутись кандидатом. А тут я мушу в партію, а я в партію не хочу» (м. Рівне)

Невпевнені респонденти і в тому, чи зможуть партії на місцях взагалі висунути реальних кандидатів, особливо, якщо ідеться про сільську місцевість чи менш популярні округи. Специфікою сільської місцевості респонденти також вважають меншу довіру до партій загалом, бажання населення висувати «місцевих», односельчан, з якими вони добре знайомі.

«Які по селах є партії? По селах партій немає, по районах партії немає. Там люди висувають, кого вони знають» (м. Рівне)

При цьому дещо менша частина респондентів навпаки вважають цю зміну позитивною, оскільки депутати-мажоритарники раніше могли уже після обрання купувати собі місце в тій чи іншій партії.

Найбільше  учасників бентежить можливість того, що за їхнім округом не пройде жоден кандидат, оскільки вони сприймають це як відсутність «власного представника» у місцевій раді: «до кого ж мені тоді звертатися як до свого представника». Частина виборців не очікує і не розуміє, як таке може статися, а тому вважають, що депутат від округу таки буде представлений. Більшість вважає, що в такій ситуації у них не буде можливості захистити свої інтереси, оскільки депутати з інших округів не матимуть часу та бажання вирішувати їхні проблеми.

«А он мне скажет: «Иди отсюда, ты не из моего округа» (м. Дніпропетровськ)

Побоювання учасників щодо останнього підсилюються завдяки тому, що за власними словами респондентів, при виборі кандидата на місцевих виборах вони більше звертають увагу саме на людину, а не на політичну силу, до якої вона належить. В той же час нова виборча система є більш вигідною саме партіям,а  не окремим кандидатам.

«Я прийшла до висновку, що все-таки тут виграють партії, тому що якщо ось так покласти руку і подумати, що я не дивлюсь на прізвища, а я думаю про партію, яку я хочу вибрати, то бюлетень нормальний з цієї позиції» (м. Дубно)

Більшість опитаних при виборі намагаються орієнтуватися на історію конкретних дій кандидата, на його біографію. Для багатьох респондентів важливо знати кандидата протягом довшого часу, спостерігати за його справами.

«Якщо він щось зробив, щось для міста робить, для підприємства, в якому він знаходився раніше» (м. Дубно)

Популярними джерелами є також  медіа, але респонденти вважають, що їм можна довіряти меншою мірою через велику кількість «замовних» матеріалів.

При цьому певна частина опитаних зазначили, що якби кандидат, який їм подобається увійшов до політичної партії, яку вони вважають «нечесною», вони не стали би голосувати за такого кандидата.

 

Довідково:                                                                                                                                                                               

Дослідження проводилося Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Громадянської мережі ОПОРА в період з 31 серпня по 9 вересня. Дослідження реалізовано з використанням «якісної методології соціологічного дослідження». У рамках дослідження проведено 7 фокус-групових дискусій з виборцями у таких локаціях: м. Київ, м. Дніпропетровськ і м. Павлоград Дніпропетровської області; м. Херсон і с. Дар'ївка Херсонської області; м. Рівне і м. Дубно Рівненської області. Фокус-групи в обласних центрах проводилися з чоловіками та жінками у віці від 20 до 70 років, у районних центрах та селах з чоловіками та жінками у віці від 50 до 70 років.

Громадянська мережа ОПОРА провадить громадське спостереження за місцевими виборами в Україні, які відбудуться 25 жовтня 2015 року. Громадське спостереження ОПОРИ – це сфера діяльності мережі, спрямована на об’єктивну оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням виборчого законодавства через ефективно організований громадський контроль. Починаючи з 5 вересня, у всіх регіонах України працюють 144 довготермінові спостерігачі, до яких приєднаються понад 3000 короткотермінових спостерігачів у день голосування.