19 червня в Києві, з ініціативи місцевого координатора житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА, відбулось експертне обговорення на тему «Проблеми впровадження заходів енергоефективності». У заході взяли участь представники Всеукраїнської Асоціації сільських та селищних рад та делегати від декількох регіонів України. 

 

Як зазначила в ході доповіді заступник керівника Виконавчої дирекції Асоціації сільських і селищних рад Наталя Ключник, перша та найважливіша проблема реформування галузі полягає в тому, що в державі не прийнято зрозумілих нормативних документів, які б дали змогу впроваджувати енергоефективні технології на широкий загал, тобто весь процес проходить хаотично. «Реалізуються певні проекти, та немає системності, а відтак досить сумнівні позитивні зміни. Прийняття на державному рівні програми та реалізація цієї програми має бути системною та контролюватися державою», – висловила переконання Наталя Ключник

Голова Дніпропетровської районної ради Віталій Жеганський звернув увагу на технічні проблеми впровадження енергоефективності на місцях: старе обладнання та відсутність сировини для альтернативних джерел палива, наприклад, пелет. «Звичайно, якщо створити умови для розвитку аграрного сектору, – зазначив Віталій Жеганський, – то в подальшому можна було б використовувати біомасу, яку можна закуповувати в аграріїв. Але на цей момент необхідно модернізувати те, що є, та опрацьовувати додаткові інструменти, які дадуть поштовх для розвитку та впровадження енергоефективних технологій»

Проте якщо в будівлях бюджетної сфери кроки поліпшення енергоефективності дещо зрозуміліші, то з багатоквартирними будинками все значно складніше – на такій думці зійшлися учасники обговорення. Монополія на ринку надання послуг з газопостачання та теплозабезпечення призводить до недовіри з боку споживачів до цих структур.

«За останній час тема підвищення тарифів використовувалась практично усіма політичними силами як інструмент маніпуляції думкою виборця. Стримування тарифів протягом років незалежності України призвело до критичної необхідності їх підняття саме зараз. Використання дешевих енергоресурсів «розслабило» споживачів. Більшість споживачів не вміють, а часом і не хочуть заощаджувати енергоресурси, розраховуючи на отримання субсидій та очікуючи зменшення тарифів. Відсутність системної роботи з боку держави призводить до енергетичної бідності українців, тобто тепло та газ є, але воно дуже дорого обходиться державі», – наголосила координатор.

Прийняття Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є інструментом, здатним допомогти у впровадженні енергоефективності в багатоповерхівках через кредитування ОСББ, та, на думку пані Наталії Ключник, мало хто знайомий з цим законом. Крім того, деякі видання дають пояснення до цього закону, спрямовані на його дискредитацію з метою налаштувати людей проти його впровадження. Отже, необхідно проводити інформаційну роботу з споживачами, аби пояснити усі плюси та мінуси цього закону, щоб не народжувались міфи.

Заступник міського голови міста Мена Юрій Стальніченко зазначив, що є необхідність підтримки програм енергоефективності на місцях. «Разом із тим потрібно контролювати, на що саме йдуть гроші, зокрема – якість матеріалів та обладнання, які будуть придбані за кредитні кошти та встановлені в багатоквартирному будинку», – сказав він.

У свою чергу, начальник відділу розвитку підприємництва та інвестиційної політики міста Конотоп Анастасія Загородня звернула увагу на велику вартість матеріалів та робіт для підвищення енергоефективності. За її словами, строк окупності заходів з утеплення дахів, стін, підвалів та заміна вікон складатиме близько 14 років. «Така програма не є ефективною, та не буде мати широкої підтримки серед споживачів. Цікавими для споживачів можуть бути теплопункти з регулюванням температурного режиму відповідно до потреби, і тут проблемою може бути отримання згоди від організації, яка надає послуги теплопостачання, та зацікавленість місцевої влади», – наголосила Анастасія Загородня.

Проблемою у залучені донорських коштів на реалізацію проектів з енергоефективності пані Анастасія назвала будівельне законодавство, співвідношення вимог донорів та можливостей будівельних організацій, які будуть здійснювати роботи згідно вимог українського будівельного законодавства. Наприклад, за словами чиновниці, вимога донора – передізоляція труб, а в українських ДБН-ах таких вимог немає, отже використання предізоляції може бути трактоване як нецільове використання коштів. Це питання має вирішуватись на рівні міністерства, в частині погодження певних норм.

Підводячи підсумки обговорення, експерти галузі зійшлися на необхідності системної роботи в усіх напрямках, які б могли сприяти підвищенню енергоефективності. Зокрема, ідеться про проведення інформаційної роботи на різних рівнях, починаючи з дитячих садочків, та створення і реалізацію цільових програм.

25-06-15-01