1 квітня 2015 року в Дніпропетровську відбулася прес-конференція, присвячена підвищенню тарифів на газ, теплову енергію та електроенергію, а також польському досвіду «шокового» запровадження відповідних тарифів у 90-ті роки минулого століття.
Заступниця голови Дніпропетровської обласної спілки поляків зі зв’язків із громадськістю Хелена Говоруха розповіла про польський досвід економії енергоресурсів. «Полякам в 90-і роки довелося економити, різко перебудовувати культуру енергоспоживання, десь так само, як і українцям в наш час. Ситуація і справді була дуже подібною на нинішню в Україні: зарплати були порівняно низькими, рівень безробіття – високим, була гіперінфляція, а тарифи підняли відповідно до норм Євросоюзу. Це був дуже значний поштовх, щоб почати економити», - підкреслила Хелена Говоруха.
Також спікер розповіла, яким чином сформована у 90-х роках культура енергоспоживання розвивається в поляків у наш час. «В Польщі практично всюди є теплові лічильники на вхід в квартиру. Кожна батарея має регулятори тепла. Коли вирушають на роботу, всі батареї закручують, опалення не відбувається, лічильник не крутиться – гроші не крапають. Але це на побутовому рівні, загалом же з 90-х років відбулася модернізація теплових систем та пройшла інформаційна кампанія щодо раціонального використання енергоносіїв. В Польщі дуже популярним є опалення твердопаливними котлами та камінами. Думаю, українцям неодмінно знадобиться такий досвід», - додала Хелена Говоруха.
Окрім того, заступниця голови Дніпропетровської обласної спілки поляків розповіла, що в Польщі набули поширення металеві жалюзі, забарвлені в чорний колір. «Якщо це південна сторона – сонечко пригріває, жалюзі за склом нагрівається і гріють приміщення. Це просто, легко і ефективно. Ці системи є не лише в квартирах, але і в студентських гуртожитках», – запевнила Х. Говоруха.
В свою чергу, експерт з енергетичної та екологічної безпеки Максим Ткаченко зазначив: «Якщо українці активно включаться в процес економії електроенергії, то ми зрештою зможемо понизити пікові навантаження на наші електростанції, менше задіювати ТЕС, які забруднюють довкілля. У нас продукується досить багато атомної енергії, в Україні також розвиваються альтернативні джерела енергії, і якщо їх раціонально використовувати – то потреба в ТЕС зменшуватиметься».
Тож можна зробити висновок, що експертне середовище та громадськість Дніпропетровська усвідомлюють необхідність енергомодернізації міста. Приєднуючись до цього переконання, Громадянська мережа ОПОРА рекомендує депутатам Дніпропетровської міської ради якнайшвидше розглянути та прийняти План дій Сталого Енергетичного Розвитку міста, що розроблений у рамках проекту «Муніципальна енергетична реформа в Україні». Це збільшить енергоефективність кінцевого споживання, що в свою чергу посприяє інвестиціям у виробництво чистої енергії у Дніпропетровську та знизить викиди парникових газів і витрати на енергоносії.
Дніпропетровську – як особливо великому промисловому центру – для стабілізації екологічної ситуації просто необхідно обмежувати викиди в атмосферу парникових газів, і не варто недооцінювати потенціал в цьому напрямку економного споживання електроенергії в побуті, тобто зародження культури енергоспоживання в Україні за прикладом Польщі та інших країн Заходу. Саме тому містяни потребують активної інформаційної кампанії щодо побутового енергоспоживання.