Громадянська мережа ОПОРА продовжує відслідковувати та аналізувати законотворчу активність народних депутатів Верховної Ради VII скликання. В огляді за квітень організація пропонує розглянути зміст законотворчої діяльності депутатів, активність їхньої роботи в розрізі фракцій та теми, якими найбільше переймались політики. Крім того, ОПОРА змінює підхід до визначення рейтингу «Законороб місяця», в якому визначає найбільш продуктивних депутатів. До системи оцінювання включено «ВАГУ» законопроекту чи постанови, яким присвоюється бал, сума яких і визначає індивідуальний показник активності депутатів. Найближчим часом ОПОРА планує провести опитування серед депутатів всіх фракцій щодо показників та системи оцінювання якості роботи парламентарів. Визначені критерії стануть орієнтирами для здійснення змістовного аналізу законотворчої діяльності народних обранців.

На цьому етапі вага законодавчих ініціатив та їх активність визначається за такою шкалою:

1) бал, який максимально може бути присвоєний ініціативі ділиться на кількість авторів, що підписались під нею; 2) максимальна вага законопроекту = 1 законороб, а постави = 0,5; 3) законопроект, що встановлює нове регулювання = 1 бал, вдосконалює чи корегує чинне = 0,75, відміняє регулювання = 0,5; 4) постанова змістового характеру = 0,5 бала, формально-організаційна = 0,25.

ВСТУП

За підсумками квітня 2013 року українські парламентарі напрацювали 405 законопроектів та постанов. Найвищий показник активності депутатів у фракції «УДАР», члени якої були залучені до нормотворчості на 78,57 %. Не особливо поступаються колегам по опозиційному блоку і представники «Батьківщини», які на 77,89 % попрацювали перед травневими святами. Комуністи (68,75 %) та свободівці (66,67 %) посіли друге місце з невеликим відривом одне від одного. В той же час, лише половина від депутатів ПРУ (51,21 %) долучились до розробки та реєстрації законодавчих ініціатив у квітні. Останнє місце (40,63 %) займають позафракційні. ОПОРА враховувала розмір фракції та законотворчу активність народних депутатів за минулий місяць.

За підсумками квітня 2013 року українські парламентарі напрацювали 405 законопроектів та постанов.

Організація також сформувала рейтинг «Законороб місяця», враховуючи такі показники, як вага законопроекту чи постанови. Нижчий бал присвоювався законотворчій ініціативі формального порядку, а найвищий – змістовій, що встановлювала нове регулювання чи вдосконалювала існуюче. Таким чином, ОПОРА максимально нівелювала документи, які не впливають на чинну законодавчу базу. Також, за прикладом минулих місяців, коли під законопроектом підписувались всі члени фракції як автори, організація ділила показник ваги на кількість підписантів, що дало можливість більш коректно сформувати рейтинг. Тож, остаточний порядок депутатів, які подали найбільше ініціатив нормотворчого порядку виглядає таким чином: 1) Андрій Кожем’якін, ВО «Батьківщина» (7,945 балів); 2) Олег Ляшко, позафракційний (5,25); 3) Віталій Хомутиннік, ПРУ (4,875); 4) Володимир Яворівський, ВО «Батьківщина» (4,5); 5) Тетяна Слюз, ВО «Батьківщина» (4,31).

Топ 10 законоробів квітня

Законотворчою топ-темою для парламентарів стали: економіка, фінанси та господарство (107 ініціатив, або 26,42 % від усіх); правоохоронна система, правосуддя та боротьба з корупцією (86 ініціатив, або 21,23 %); соціальні проблеми та стандарти (60 ініціатив, або 14,81 %). А от оборона, безпека і зовнішня політика хвилювали депутатів на менш ніж 1 % у квітні.

Тематика законопроектів

Активність депутатів в межах фракцій

ВО «БАТЬКІВЩИНА»

Депутати від найчисельнішої з опозиційних фракцій ВО «Батьківщина» в квітні зареєстрували 131 законодавчу ініціативу. Та повернули собі формальне лідерство серед найактивніших законоробів, яке два останніх місяці поспіль віддавали Партії регіонів України. Ключовими темами, над якими самостійно, без авторського партнерства з іншими фракціями, працювали депутати виявився блок питань: економіка, гроші, господарство (37 ініціатив) та правосуддя, правоохоронна система і боротьба з корупцією (35). Соціальні стандарти (17), політика й державне управління (14), гуманітарна політика (12) опинились серед другого ешелону галузей за пріоритетністю для парламентарів від «Батьківщини». І на останніх місцях – місцеве самоврядування (7), оголошення свят і пам’ятних дат (6), охорона здоров’я та медицина (3). Жодного законопроекту чи постанови не зареєстровано щодо оборони та безпеки, зовнішньої політики, екології.

Серед потенційно резонансних законопроектів відзначається ініціатива Юрія Одарченка щодо процедури добровільної відмови від депутатської недоторканності, Геннадія Москаля та Віталія Яреми про криміналізацію незаконного візуального спостереження за особою, в тому числі, під час слідчих дій.

Серед потенційно резонансних законопроектів відзначається ініціатива Юрія Одарченка щодо процедури добровільної відмови від депутатської недоторканності, Геннадія Москаля та Віталія Яреми про криміналізацію незаконного візуального спостереження за особою, в тому числі, під час слідчих дій. Законопроект авторського тандему викликав критику з боку окремих правозахисників, у зв’язку з тим, що формулювання може використовуватись і проти цивільних громадян, які фіксують в публічних місцях події, факти, інциденти. До активних законоробів, які внесли на розгляд ВРУ ініціативи на виборчу тематику, відзначились Руслан Князевич, Олександр Чорноволенко, Юрій Одарченко та Володимир Яворівський. Депутат Князевич запропонував 262 зміни до чинної редакції ЗУ «Про вибори народних депутатів» та не набагато менше до законодавства про місцеві вибори. Втім, дивною є ініціатива Яворівського та депутатського колективу Чорноволенка-Одарченка, які паралельно подали проекти різних постанов щодо призначення виборів київського міського голови та відповідної ради. Хоча лідер фракції Арсеній Яценюк заявляв про те, що депутати подаватимуть постанови доти, доки вибори не буде призначено, все ж дії парламентарів дещо нелогічні.

Економіка, гроші та господарство

Фінансово-економічному блоку з боку найбільшої опозиційної фракції було приурочено 38 депутатський ініціатив, серед яких законопроекти та постанови. Спектр підтем виявився більш ніж широким і стосувався оподаткування, майнових прав та процедур, землеустрою, розподілу субвенцій державних закупівель, господарських товариств та сільгосппідприємств, процедури роздержавлення ЗМІ тощо.

Депутат Ігор Васюник пропонує удосконалити реалізацію житлових прав мешканців гуртожитків (№ 2682), які були включені до статутних капіталів товариств, а після приватизації, передаються іншим юридичним особам, чи відчужені на користь третіх осіб. Парламентар також хоче врегулювати вимогу, згідно з якою через суд територіальна громада може повернути у власність приміщення, захистивши таким чином його мешканців. Леонід Сергієнко зареєстрував законопроект (№ 2691) щодо встановлення нульових ставок ввізного мита на окремі товари, які використовуються в Україні для вироблення шпалер. Таким чином, депутат планує сприяти виконанню Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки. Микола Кучерук окремим законопроектом (№ 2755) ставить за мету створити рівні та зрозумілі умови господарської діяльності на ринку робіт із землеустрою, шляхом уточнення кола виконавців та встановлення вимог до технічного і технологічного забезпечення.

Микола Княжицький пропонує (№ 2600-1) до 31 грудня 2016 року здійснити масштабну реформу ЗМІ, засновниками яких є органи державної влади та місцевого самоврядування. Передати право власності третім особам, приватизувати майно редакції і перетворити її в господарське товариство, визначити порядок здійснення реформування таких медіа. Крім того, ЗМІ, засновниками яких є центральні органи виконавчої влади, Нацрада з питань телебачення та радіомовлення, Фонд держмайна повинні отримати статус офіційних друкованих видань.

Депутат Тетяна Слюз виявила ряд самодостатніх ініціатив зі сфери господарювання, оподаткування та держзакупівель. Вона пропонує (№ 2781) внести зміни до Бюджетного Кодексу та закріпити на законодавчому рівні норму, якою питання розподілу та перерозподілу бюджетних призначень, субвенцій та дотацій обов’язково повинно розглядатись повним складом депутатського корпусу, а не лише профільним комітетом та Кабміном. Депутат також пропонує виключити (№ 2801) окремі положення чинного Закону «Про здійснення державних закупівель», максимально розширивши перелік випадків, коли товари та послуги повинні закуповуватись в порядку тендерної процедури. Крім того, автор хоче виключити (№ 2939) з Бюджетного Кодексу норму, відповідно до якої напрямки бюджетної політики визначаються «у щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України». Тетяна Слюз вбачає невідповідність строків проголошення промови (до 31 березня) та строків подання основних вище зазначених напрямків до Кабміну (до 20 березня), тож, пропонує таким чином врегулювати ці розбіжності. Законотворець не менш радикально пропонує боротися за здешевлення банківських кредитів (№ 2949), зменшивши суму відшкодування зі страхових фондів з 200 000 гривень до 12 мінімальних зарплат.

Питання комунального та державного майна теж турбувало депутатів від «Батьківщини». Костянтин Бондарєв своїм законопроектом (№ 2761) пропонує встановити конкурентні умови для орендарів та запобігти зловживанням з боку орендодавців. На думку автора, норма щодо автоматичної пролонгації умов угоди щодо оренди, в разі відсутності однієї зі сторін припинити зобов’язання, не дає можливості іншим потенційним орендаторам претендувати на приміщення та пропонувати фінансові умови. Відповідно, ринок перестає бути конкурентним, а бюджет недоотримує гроші. А депутат Василь Пазиняк зареєстрував окремий законопроект (№ 2824), яким регламентує заборону на ліквідацію, перепрофілювання та передачу в оренду оздоровчих закладів, що перебувають у державній чи комунальній власності, для проведення діяльності, не пов’язаної з відпочинком чи оздоровленням.

Боротися з перепрофілюванням будівлі Гостинного двору в історичній частині Києва депутат Володимир Яворівський пропонує постановою (№ 2831), якою рекомендує Київській міській раді та КМДА відмінити рішення про передачу відповідної земельної ділянки на Контрактовій площі приватній структурі, Кабміну безоплатно передати будинок в оперативне управління НУ «Києво-Могилянська академія».

Лібералізацію податкового законодавства займались народні депутати Сергій Пашинський та Михайло Апостол. Перший зареєстрував законопроект (№ 2758), через який пропонується скасувати оподаткування за користування надрами видобутку газу метану з вугільних родовищ. Депутат в пояснювальній записці вказує, що зекономлені гроші можуть бути витрачені на модернізацію видобутку, що врятує життя шахтарів, втім, перерозподіл цих коштів на засоби безпеки не зафіксовано на нормативному рівні, тому не є обов’язковим для виконання власниками і менеджментом шахт. А Михайло Апостол пропонує надавати статус платника фіксованого сільськогосподарського податку тим підприємства, що виготовляють не менш ніж 15 відсотків продукції тваринництва у частці товаровиробництва.

Соціальні проблеми та стандарти

17 ініціатив зареєстровано депутатами та тему соціальної політики та державних гарантій. Парламентарі переймались питаннями забезпечення інвалідів, виплатами матерям, що доглядають за дітьми, окладами освітянам, престижністю шахтарської праці та потребами громадян, що проживають на гірських територіях.

Олександр Дубовий та Андрій Павловський зареєстрували законопроект (№ 2796), яким пропонують грошові компенсації на ремонт і технічне обслуговування автомобілів привести у відповідність до сучасних тарифів і цін. У пояснювальній записці автори вказують, що компенсація зафіксована на рівні 192 гривень на місяць, що є недостатньою виплатою. Лариса Денісова, Андрій Павловський та Михайло Хміль вважають за необхідне (№ 2813) визнати платниками єдиного страхового внеску за громадян, у зв’язку з вагітністю та пологами, осіб, які перебувають у відпустці з цих причин, їхніх роботодавців; нараховувати на роботодавців відповідний внесок; включити до страхового стажу цей період.

Група народних депутатів (Лілія Гриневич, Андрій Пишний, Андрій Парубій, Павло Петренко та Леонід Ємець) пропонують (№ 2861) відновити гарантії держави щодо встановлення ставок заробітної плати педагогічним працівникам на рівні не нижчому від середньої по промисловості, посадових окладів науково-педагогічним працівникам ВНЗ на рівні двох середніх заробітних плат працівників промисловості, встановити доплати спеціалістам, які працюють в системі освіти, до рівня середньомісячної заробітної плати працівників у цілому по народному господарству, щоквартально забезпечити індексацію зарплат, та її перегляд двічі на рік.

Дмитро Шлемко, Василь Гладій та Ольга Сікора зареєстрували проект закону (№ 2891), яким розширюють нормативно-правове поле для збільшення державних гарантій у соціально-економічному розвитку гірських населених пунктів з відповідним статусом. Їм пропонують забезпечити державну підтримку проектів у соціальній сфері та розвитку інфраструктури, встановити нижчі ставки оподаткування для окремих груп підприємців чи передбачити компенсації за невигідне розташування підприємств, збільшити соціальні виплати населенню тощо. А Роман Ілик пропонує (№ 2905) поширити дію Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці» на шахтарів, що працюють і в галузях народного господарства і не належать до підприємств вугільної промисловості.

Правоохоронна система, судочинство та боротьба з копрупцією

Традиційно для фракції «Батьківщина» тема правоохоронної системи та судочинство належить до топ-галузей парламентарів. У квітні депутати зареєстрували 35 ініціатив, серед яких визначення строків розгляду справ Конституційним судом України, створення тимчасової слідчої комісії, відповідальність за незаконне відеоспостереження, гуманізація кримінального законодавства, обрання суддів, реабілітація політв’язнів тощо.

Тетяна Слюззареєструвала законопроект (№ 2753), з метою чіткого визначення поняття «спеціальні технічні засоби отримання інформації». Служба безпеки України, як стверджує автор, до СТЗ відносить товари побутового призначення, що блокує розвиток науки і підприємництва, а до кримінальної відповідальності безпідставно можуть бути притягнуті цивільні громадяни відповідно до ст.359 Кримінального кодексу України. Іншим законопроектом (№ 2677) парламентар пропонує замінити окремі покарання через ув’язнення штрафами. Депутат порахувала, що завдяки цьому бюджет зекономить 900 млн грн за рахунок зменшення видатків на утримання установ із виконання покарань, а додаткові надходження через матеріальні стягнення будуть забезпечені на рівні 1 400 млн грн.

Активним у темі депутатом став Сергій Сас, який зареєстрував одразу декілька ініціатив. Депутат пропонує забезпечити право громадян на касаційне оскарження рішення суду, виключивши положення пункту 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України та  пункту 5 частини п’ятої статті 214 КАС України, відповідно до яких суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Сергій Сас та Андрій Кожем’якін пропонують забезпечити суддівський корпус кваліфікованими кадрами (№ 2711) та встановити, що до складу апеляційного суду входять судді, обрані на посаду безстроково, до вищого спеціалізованого суду – обрані безстроково та які мають стаж на посаді судді не менше семи років, а суддею Верховного Суду – стаж не менше 15 років, з яких 5 суддею вищого спеціалізованого. Інший законопроект (№ 2708) депутатського тандему стосується чіткого визначення строків отримання копії повного судового рішення, що дає можливість громадянам не пропустити строків апеляційного оскарження.

Юрій Вознюк зареєстрував законопроект (№ 2728), яким пропонує визнати Верховний Суд України єдиним органом уповноваженим приймати остаточне рішення з питань реабілітації осіб, які є політичними в’язнями, але, за висновками прокурора, реабілітації не підлягають. А депутат Костянтин Бондарєв пропонує (№ 2761) боротися з корупцією чи зловживанням на підприємствах комунальної форми власності шляхом заборони працювати в підпорядкуванні чи керівництві близьким родичам та своякам. На думку автора, це сприятиме запобіганню необґрунтованій виплаті зарплати та якісному трудовому процесу.

Юрій Одарченко пропонує (постанова № 2870) створити Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з приводу розслідування порушень Конституції України, законів України та встановлення ознак корупційних дій при проведенні конкурсу на укладання угоди про розподіл вуглеводнів у межах ділянки Юзівська, закупівель за державні кошти для НАК «Нафтогаз України» та на реконструкцію аеропорту «Бориспіль». На думку депутата, такі факти мали місце, відповідно, ТСК повинна їх розслідувати.

Резонансним виявився законопроект (№ 2940) Геннадія Москаля та Олександра Яреми щодо встановлення кримінальної відповідальності за незаконне встановлення відеоспостереження за особою. Основна дискусія, яка перейшла в публічну площину, між авторами законопроекту та правозахисниками розгорнулась через примітку «в тому числі під час розшукових слідчих дій». Тож, громадські активісти побоюються, що кримінальне переслідування буде здійснюватись не за незаконне спостереження з боку правоохоронних органів за громадськими та політичними активістами, а за будь-яку відео чи фото зйомку прихованою камерою, що здійснюється приватними особами на побутову техніку.

Політика та державне управління

14 ініціатив різного спрямування на тему політики та державного управління зареєстрували депутати від «Батьківщини», серед іншого, вони пропонують врегулювати добровільну відмову від депутатської недоторканності, скасувати рішення парламентської більшості, яка провела поза межами Ради засідання від 4 квітня, внести зміни до Регламенту, внести зміни до ЗУ «Про вибори народних депутатів» тощо.

Громадянська мережа ОПОРА попередньо аналізувала зміст рішень із виїзного засідання депутатської більшості від 4 квітня та заявляла про те, що прийняті рішення необхідно переглянути в легітимний спосіб. Натомість Володимир Яворівський зареєстрував низку постанов (№ 2747, 2910, 2911, 2912, 2928), якими пропонує скасувати відповідні закони.

Депутат Андрій Парубій хоче на рівні закону (№ 2687) встановити додаткові умови для прийняття громадянства України, а саме, успішне проходження усного та письмового тестування на знання Конституції та володіння державною мовою на рівні достатньому для спілкування. Парламентар пропонує передбачити для осіб, що претендують на українське громадянство, встановити майновий ценз, визначивши, що законні джерела існування не повинні бути нижчими за прожитковий мінімум.

Депутат Андрій Парубій пропонує передбачити для осіб, що претендують на українське громадянство, встановити майновий ценз, визначивши, що законні джерела існування не повинні бути нижчими за прожитковий мінімум.

Юрій Одарченко зареєстрував законопроект (№ 2739), яким пропонує встановити дещо екзотичну норму щодо добровільної відмови від депутатської недоторканності. Так, за результатами розгляду Верховної Ради України, парламентар з власної волі має можливість скористатись правом відмовитись від депутатської недоторканності, або ж за бажанням поновити її. Втім, отримати недоторканність повторно можна до того, як депутата затримають, відкриють на нього кримінальну справу чи притягнуть до відповідальності.

Три окремі ініціативи пропонує депутат Руслан Князевич про порядок обговорення депутатських запитів (№ 2718), вдосконалення строків розгляду справ Конституційним Судом (№ 2724), та змін за Закону «Про вибори народних депутатів» (№ 2908). 262 зміни до ЗУ «Про вибори народних депутатів» виписав парламентар. У пояснювальній записці автор змін посилається на рекомендації міжнародних місій та спостерігачів, які він втілює запропонованими змінами. Депутат закріплює право громадян на здійснення виборчої агітації, розширює статус представників партій у ЦВК, уповноважених та довірених осіб, змінює процедуру формування ОВК та ДВК, деталізує процедури підрахунку голосів, встановлення підсумків та результатів виборів, оформлення виборчої документації.

Також депутат Руслан Князевич в іншому законопроекті констатує, що вагу депутатського запиту зменшено через формальні відписки, які отримують парламентарі з дотриманням терміну на підготовку відповіді. Тому Князевич пропонує збільшити час оголошення та встановити можливість для обговорення запитів і відповідей на пленарному засіданні Верховної Ради в присутності посадової особи, якій запит і адресувався. Крім того, депутат пропонує надати право парламентським комітетам ініціювати обговорення запитів.

Окрім вище вказаних ініціатив, Руслан Князевич зареєстрував зміни до ЗУ «Про Конституційний Суд України», де передбачив обов’язок Суду при розгляді справ щодо конституційності законів чи інших актів Верховної Ради України перевіряти наявність усіх можливих підстав визнання відповідного акту чи положення неконституційним. Крім того, встановлено якісні вимоги до змісту рішень та строки їх виконання.

Денис Дзендерський та Андрій Пишний пропонують (№ 2817) внести зміни до Регламенту ВРУ та встановити процедуру призначення та звільнення Голови Національного банку України. Депутати вважають за необхідне на законодавчому рівні передбачити виступ із доповіддю про результати чи напрямки діяльності голови чи претендента на посаду та можливість поставити запитання від фракцій, депутатів. Нагадаємо, що звільнення екс-голови НБУ Сергія Арбузова відбувалось без публічного звіту, що обурило депутатів від опозиції (http://oporaua.org/news/3610-rozgljad-zakonoproektiv-ta-parlamentski-debaty).

Гуманітарна політика

Тема гуманітарної політики представлена 12 різноплановими депутатськими ініціативами від фракції ВО «Батьвіщина»: від проведення ювілейного Форуму видавців у Львові і до мораторію на закриття закладів позашкільної освіти.

Лілія Гриневич та Валерій Сушкевич зареєстрували законопроект (№ 2878) щодо організації інклюзивного навчання. Депутати прописують зміни до законодавства, якими пропонують навчальним дошкільним закладам всіх типів при реалізації права дітей на освіту, враховувати інтереси учнів, в тому числі з особливими потребами, та впроваджувати принципи інклюзивної освіти, передбачити утримання за рахунок держави дітей, які ще потребують і соціальної допомоги, забезпечити їх гарячим харчуванням протягом періоду навчання. Також Лілія Гриневич вже в парламентському тандемі з В’ячеславом Кириленком пропонує запровадити мораторій на закриття навчальних закладів системи позашкільної освіти, у тому числі в сфері культури, державної та комунальної форм власності до кінця 2015 року.

Ярослав Федорук пропонує масштабний план модернізації бібліотек та розвитку бібліотечної справи (№ 2849). Законопроектом депутат вносить зміни до 5 профільних законів, які безпосередньо впливають на системну реформу галузі. Парламент регламентує поповнення фондів бібліотек сучасною літературою, враховує потреби відвідувачів-інвалідів, через оснащення будівель пандусами, лінгафонним кабінетом, документами з рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих за рахунок коштів Державного бюджету, пропонує забезпечувати і запити представників національних меншин літературою відповідною мовою, модернізувати технічну базу і закласти відповідне фінансування до Державного бюджету 2014-2020 рр.

Місцеве самоврядування

7 галузевих ініціатив у квітні зареєстрували депутати-опозиціонери з фракції ВО «Батьківщина».

Руслан Князевич пропонує вдосконалити на техніко-юридичному рівні зміни (№ 2664) до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Парламентар закріплює право громадян на участь у агітації, розширює статус офіційних спостерігачів, змінює процедуру формування територіальних комісій та призначення керівництва, підвищує кворум, деталізує порядок підрахунку голосів та встановлення результатів виборів, збільшує строк оскарження рішень, дій чи бездіяльності комісій до 5 днів. А депутати Юрій Одарченко та Олександр Чорноволенко хочуть синхронізувати місцеві вибори, про що зареєстрували відповідний законопроект (№ 2892). Автори передбачили, що у разі закінчення 5-річного терміну повноважень депутатів місцевої ради або сільського, селищного, міського голови раніше за чергові вибори по всій Україні, Верховна Рада України призначає позачергові вибори відповідного органу місцевого самоврядування. Ці два депутати також зареєстрували постанову (№ 2848) про призначення виборів київського міського голови та київської міської ради на 23 червня 2013 року. Цікавим також є той факт, що інший депутат фракції «Батьківщина» Володимир Яворівський подав дві окремі постанови про призначення виборів київського міського голови (№ 2832) та київської міської ради (№ 2831) та їх проведення за 60 днів після прийняття відповідного рішення парламенту. Тобто, на відміну від депутатів Чорноволенка та Одарченка, Яворівський не встановлює точну дату виборів, втім, синхронне подання таких постанов у межах однієї фракції видається не раціональним.

ПАРТІЯ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ 

У квітні депутати фракції Партії регіонів зареєстрували 120 проектів законів та постанов. Третина з цих документів – проекти постанов, що пропонують підтримати, повернути на доопрацювання чи скасувати якийсь із законопроектів поданих раніше. Найбільше законодавці бажають скасувати законопроекти, що спрямовані на надання пільг різним верствам чи орієнтовані на соціальні поліпшення (автори постанов Євген Геллєр та Ярослав Сухий). Із 84 саме законопроектів 33 % (24 проекти) стосуються зміни до різних кодексів: 12 проектів до Податкового кодексу, 5 проектів до Кримінального, 4 проекти до Бюджетного та 7 до інших.

Найбільше депутати від Партії регіонів бажають скасувати законопроекти, що спрямовані на надання пільг різним верствам чи орієнтовані на соціальні поліпшення.

Народні депутати у квітні найбільше звернули свою увагу на теми економіки та господарства – 36 % законопроектів, 20 % стосувались соціальних питань, 18 % політики та державного управління, 14 % правоохоронної системи та правосуддя та 12 % усіх інших сфер. Не зареєстровано жодного документа, який би стосувався зовнішньої політики, оборони чи екології. З усіх законодавчих ініціатив можна виокремити проекти, які запроваджують нові закони, а не зміни до існуючого законодавства: проект Трудового кодексу України (№ 2902), поданий Олександром Стояном та Ярославом Сухим; проект Закону «Про освіту осіб із обмеженими можливостями здоров’я» (№ 2885), авторами якого записано Олександра Волкова, Олександра Фельдмана (члени Комітету ВР з питань бюджету) та Ігоря Шарова (член Комітету ВР з питань підприємництва та регуляторної політики); законопроект «Про загальнообов’язкове державне медичне страхування» (№ 2597-1), зареєстрований Володимиром Дудкою, Тетяною Бахтеєвою, Андрієм Шипком, Антоном Кіссе, Світланою Фабрикант та Олександром Біловолом.

Економіка, гроші та господарство

Всього було подано 33 законопроекти.

Законодавці пропонують низку змін до існуючих законів та кодексів, основною темою яких є управління податками й митом. Автори пропонують не перевіряти стабільно прибутковий бізнес та не зважати на анонімні повідомлення (№ 2679, Григорій Смітюх); перенести фіксований сільськогосподарський податок до місцевих видів податків та оновити його ставки (№ 2683, Віктор Жеребнюк); звільнити від мита ввіз локомотивів, трамваїв та обладнання (№ 2773, Анатолій Кінах); дозволити Кабінету Міністрів визначати перелік підприємств, 70 % екологічного податку яких буде залишатись на підприємствах, для екологічних заходів (№ 2807, Сергій Матвієнков та Володимир Бойко); звільнити від оподаткування метан, який вилучається чи добувається з вугільних шахт (№ 2811, Олександр Коваль); не оподатковувати прощені кредитором неустойки, комісії чи проценти (№ 2865, Олег Царьов); направляти до обласних бюджетів тільки 25 % плати за користування надрами при видобуванні глини та каоліну, замість 50 % у випадку із всіма іншими корисними копалинами.

Також було зареєстровано декілька законопроектів, що впорядковують обіг фінансових казначейських векселів. Найбільше над цією темою працював Валерій Омельченко, голова Комітету Верховної Ради з питань інформатизації, він подав три законодавчі ініціативи № 2845, 2846, 2847. Ними він пропонує встановити різновиди векселів, надати Кабінету Міністрів право реструктуризувати бюджетну заборгованість шляхом видачі векселів та встановити порядок застосування векселів.

Інші законодавчі ініціативи стосуються різних господарських тем. Декілька документів стосуються сільського господарства: встановлення цін на електроенергію для сільськогосподарських товаровиробників (№ 2673, Віктор Бондар), зобов’язання бюджетних установ купувати продукцію у виробників-фізичних осіб (№ 2786, Владислав Атрошенко), розширення переліку умов, за яких можна проводити забій худоби та птиці не на бойні (№ 2818, Сергій Мошак та Іван Мирний) та зміни статусу Аграрного фонду з державної установи на публічне акціонерне товариство (№ 2916, Олег Царьов). Сергій Гриневецький пропонує віднести порятунок людей на морі до торговельної діяльності та ввести додатковий збір у портах (№ 2827).

Соціальні проблеми та стандарти

У цій галузі подано 12 проектів законів, один із яких подали одразу 6 народних депутатів. Володимир Дудка, Тетяна Бахтеєва, Андрієй Шипко, Антон Кіссе, Світлана Фабрикант та Олександр Біловол зареєстрували проект Закону «Про загальнообов’язкове державне медичне страхування» (№ 2597-1). Ця законодавча ініціатива альтернативна до проекту Ярослава Сухого, який зареєстровано 21 березня. Законодавці пропонують встановити, що закон почне діяти з 1 січня 2016 року. Також депутати Олександр Фельдман, Олександр Волков та Ігор Шаров напрацювали проект Закону «Про освіту осіб із обмеженими можливостями здоров’я» (№ 2885), у ньому визначають коло відповідних осіб, функціонування мережі спеціальних закладів освіти, права осіб із обмеженими можливостями здоров’я на навчання та умови для реалізації цих прав.

Інші проекти законів направлено на врегулювання декількох тем: запровадження й модифікація податків, зборів та мита; розширення пільг або виплат. Народний депутат Володимир Зубик пропонує запровадити збір на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні безготівкових валютних операцій (№ 2934-1) і за цим же номером подані зміни до пенсійного віку державних службовців, суддів та народних депутатів, який він пропонує дещо знизити. Сергій Ківалов напрацював розширення пільг та надбавок працівникам апарату Верховного Суду (№ 2741).

Сергій Глазунов та Дмитро Шпенов напрацювали зміни до Закону «Про благодійну діяльність» (№ 2881) і пропонують виключити поняття особи приватного права з визначення того, хто може бути благодійником. Вони мотивують це тим, що після змін багато прибуткових державних та комунальних підприємств стануть благодійниками. Також народні депутати Сергій Тігіпко та Світлана Фабрикант вирішили (№ 2815), що буде краще, коли розподілом коштів щодо харчування у школах в межах бюджетів населених пунктів, що постраждали від радіоактивного забруднення, займатиметься відповідний центральний орган виконавчої влади.

Гуманітарна політика

У квітні народні депутати зареєстрували лише три законопроекти. Віталій Журавський, секретар Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, запропонував (№ 2768) дозволити формувати класи у сільських школах із трьох осіб, замість п’яти. Володимир Бандуров, член Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, подав нову процедуру реорганізації або ліквідації шкіл комунальної форми власності (№ 2867), він бачить необхідним, щоб такі зміни проходили лише за погодженням із відповідним органом центральної влади.

Політика та державне управління

Із 14 законопроектів цієї галузі половина стосується змін у зв’язку із створенням Міністерства доходів та зборів. Їх автори Віталій Хомутиннік та Сергій Клюєв пропонують зміни до Податкового кодексу та інших кодексів, у зв’язку із створенням міністерства і розширення функцій та прав контролюючих органів (№ 2797); пропонують включити єдиний соціальний внесок до переліку податків і цим змінити його призначення у соціальному страхуванні (№ 2799); включити єдиний соціальний внесок до податків, до яких буде застосовуватися Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (№ 2835) – це дозволить Україні надавати інформацію про цей податок іншим державам.

Олександр Стоян та Ярослав Сухий зареєстрували проект Трудового кодексу (№ 2902) на заміну Кодексу законів про працю УРСР від 1971 року.

Депутати ПРУ хочуть невиплати народним депутатам, які блокували трибуну Верховної ради, заробітної плати й стягнення з них збитків за перенесення пленарного засідання.

Інші подані зміни стосуються ведення Єдиного державного демографічного реєстру регіональними мовами та оформлення ними документів (№ 2762); невиплати народним депутатам, які блокували трибуну Верховної ради заробітної плати й стягнення з них збитків за перенесення пленарного засідання (№ 2789); скасування Заяви Президії Верховної ради з приводу собору УПЦ у Харкові (№ 2774) про те, що той собор було проведено із порушенням Статуту, а значить, його рішення не можуть бути визнаними. Народні депутати Олександр Кузьмук і Грирогій Калетнік подали проект Закону «Про правонаступництво майна Військово-мисливського товариства Збройних Сил УРСР», але тексту законопроекту та супровідних документів немає на сайті Верховної ради.

Правоохоронна система та правосуддя, боротьба з корупцією

Із 13 законодавчих ініціатив більшість стосуються боротьби із викиданням сміття та посилення відповідальності за скоєння деяких злочинів.

Декілька законопроектів, поданих різними народними депутатами стосуються дотримання чистоти та покарань за викидання сміття у недозволених місцях і зобов’язання міліціонерів слідкувати за дотриманням чистоти не лише в містах, а у всіх населених пунктах № 2667, 2736, 2820-1.

Віталій Журавський  пропонує змінами до Закону «Про телекомунікацію» (№ 2913) встановити, що оператори мобільного зв’язку зобов’язані подавати інформацію про телефонний апарат правоохоронним органам на підставі рішення (ухвали) суду, подання прокурора або клопотання слідчого, погодженого з прокурором. Також відключати телефони та контролювати їх використання й рух.

Оголошення свят та пам’ятних дат

Із чотирьох поданих законопроектів два стосуються відзначення подій, які відбувались під час Другої світової війни (№ 2920, 2805), один пропонує відзначити 100-річчя дня народження радянського героя Стаханівського руху (№ 2775) і ще один відзначення 300-річчя дня народження релігійного діяча (№ 2748) Ігнатія Маріупольського.

Місцеве самоврядування

Майже половина законопроектів, що стосуються місцевого самоврядування стосуються оподаткування. Народні депутати Юрій Самойленко та Володимир Грушевський пропонують встановити, що податок на прибуток підприємства має закріплюватись за місцевими бюджетами (№ 2918) і визначити, що податок має сплачуватись за місцем розташування об’єктів виробництва чи надання послуг (№ 2919).

Євген Морозенко пропонує зміни до Житлового кодексу УРСР, якими зобов’язує ОМС створювати Корпоративні амортизаційні депозитні рахунки житлових будинків, гроші з яких мають направлятись тільки на капітальний або поточний ремонт будинку та роз’яснює функціонування цих рахунків (№ 2948). Також зареєстровано пропозиції дозволити органам місцевого самоврядування надавати нотаріальні послуги, якщо у їх населеному пунктів немає нотаріуса (№ 2866) та про позбавлення права і віднесення до відання місцевих державних адміністрацій профілактики травматизму невиробничого характеру (№ 2904). 

ПАРТІЯ «УДАР»

Загалом фракція «УДАР» у квітні зареєструвала 24 законодавчі ініціативи, з них – 14 законопроектів та 10 проектів постанов. Це найвищий показник законодавчої ефективності депутатів від початку їхньої каденції у Верховній Раді. Якщо ж порівнювати з попереднім місяцем, то у квітні ударівці зареєстрували у парламенті на 7 документів більше (у березні – лише 17). Більшість запропонованих проектів (12 документів) стосується проблем правоохоронної системи, правосуддя та боротьби з корупцією. На другому місці – ініціативи в сфері економіки та господарства (3 документи) та у сфері державного управління. Гуманітарні питання, як і в усі попередні місяці, залишаються для фракції «УДАР» непріоритетними. Лідерами за кількістю зареєстрованих законодавчих актів стали Віктор Чумак з 5 проектами нормативних документів та Валерій Пацкан, який подав до ВРУ 4 документи (з них 1 – колективний). Обидва депутати є головами комітетів Верховної Ради: з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (В. Чумак) та з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин відповідно (В. Пацкан).

Правоохоронна система,  правосуддя та боротьба з корупцією

Фракція «УДАР» залишається однією з найбільш активних у питаннях правосуддя та боротьби з корупцією. Більшість законодавчих ініціатив ударівців (насамперед авторства Віктора Чумака і Валерія Пацкана) в цій темі були суто формальними і стосувалися відхилення чи прийняття за основу окремих проектів законів, переданих на розгляд профільним комітетам. Разом з тим, декілька інших проектів законодавчих документів ударівців виявилися більш змістовними. Так, п’ятеро народних депутатів фракції «УДАР» – Віталій Кличко Віталій Ковальчук, Валерій Карпунцов, Роман Романюк, Наталія Агафонова – зареєстрували законопроект (№ 2680) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури здійснення державних закупівель». Як зазначають законотворці, документ розроблений у зв’язку з необхідністю виключення із законодавства України можливості зловживань посадовими особами бюджетних установ при здійсненні державних закупівель, посилення державного та громадського контролю над процедурою державних закупівель та приведення процедури державних закупівель до стандартів ЄС. Серед іншого, автори пропонують вдвічі зменшити мінімальну суму закупівлі для застосування процедур передбачених Законами України «Про здійснення державних закупівель» та «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності»  при закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) – до 50 тисяч гривень (у будівництві – до 150 тисяч гривень), а робіт – до 500 тисяч гривень. Однак, як слушно наголошує у своєму висновку Головне науково-експертне управління, подібні ініціативи раніше вже впроваджувалися, однак не дали очікуваного ефекту. Відтак ліквідація негативної практики державних закупівель повинна відбуватися не шляхом вибіркових змін до профільних законів, а «шляхом докорінного реформування засад проведення державних закупівель».

Депутат Олександр Мочков пропонує збільшити покарання за використання водіями транспорту, що працюють у режимі маршрутних таксі, а також використання водіями транспорту, що здійснюють міжміські чи міжнародні перевезення пасажирів, засобів зв'язку не обладнаних технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук. Законопроект (№ 2923) передбачає збільшення штрафу до розміру від п'ятдесяти до сімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1 275 грн) та позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до трьох років за повторне порушення протягом одного календарного року.

Економіка, гроші та господарство

Депутат Руслан Сольвар пропонує внести зміни до Податкового кодексу і дозволити громадянам відмовитися від реєстраційного номера облікової картки платника податків не лише через свої релігійні, але й інші переконання. У законопроекті (№ 2909) передбачається запровадити альтернативну форму обліку таких осіб, а саме, здійснювати їх облік у базі даних Державної податкової служби (поза Державним реєстром) за алфавітним списком платників податків.

Зважаючи на незадовільний економічний стан, в якому знаходиться молочна промисловість України, депутат фракції «УДАР» та голова Підкомітету з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами Федір Негой пропонує встановити для молокопереробних підприємств автоматичне бюджетне відшкодування сум ПДВ. Як зазначає депутат (№ 2853), такі заходи повинні дозволити молокопереробним підприємствам використовувати повернуті бюджетом кошти для своєчасних розрахунків із сільгоспвиробниками та допоможе підвищити ефективність роботи молокопереробних підприємств.

Політика та державне управління

Фракція «УДАР», і зокрема Валентин Наливайченко, стурбовані закритістю роботи профільних комітетів ВРУ. Аби цього уникнути депутат пропонує (2816) закріпити за комітетами обов’язок транслювати у реальному часі їхні засідання на веб-сторінках органів у мережі Інтернет. Інший ударівець – Роман Чернега – вважає за необхідне закріпити на законодавчому рівні обов’язковість підвищення кваліфікації сільських, селищних, міських голів, які обрані на посаду вперше (№ 2705).

Валентин Наливайченко пропонує (2816) закріпити за профільними комітетами ВРУ обов’язок транслювати у реальному часі їхні засідання на веб-сторінках у мережі Інтернет.

Окремої уваги заслуговує проект Закону «Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” (щодо заборони використання у соціальній рекламі зображення посадових осіб, що є державними службовцями або службовцями місцевих органів самоврядування)». Автор законопроекту (№ 2721) Олександр Мочков зазначає, що така практика, коли від імені державних службовців або службовців місцевих органів самоврядування розміщувалися рекламні матеріали з їх зображенням на правах соціальної реклами, була характерна для передвиборчих кампаній. Реклама не належала до політичної й зазвичай необґрунтовано фінансувалася за рахунок державного та місцевих бюджетів, що свідчить про необхідність детальнішої регламентації окремих положень рекламного законодавства.

Дещо схожим за змістом є законопроект (№ 2819) «Про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України" (щодо відзначення державними нагородами народних депутатів України, членів виконавчої влади)», підготовлений авторським колективом у складі Віктора Пинзеника, Ярослава Дубневича, Валерія Пацкана та Андрія Путілова. Депутати пропонують усунути законодавчу колізію, що дозволяє нагороджувати найвищими відзнаками членів законодавчої та виконавчої влади під час перебування їх на посадах. Політична діяльність, робота в органах влади є невід’ємним, прямим обов’язком парламентаря чи урядовця, а тому не може прирівнюватися до видатних заслуг перед Україною, – вважають законотворці.

КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ 

У квітні депутати Комуністичної партії України зареєстрували у Верховній Раді 14 законодавчих ініціатив, з них лише один проект закону («Про концесії»), а решта – проекти постанов. Подання на розгляд парламенту тільки одного проекту закону протягом місяця, на сьогодні є рекордно низьким показником законотворчої активності депутатів фракції КПУ за весь час їхньої роботи в Раді VII скликання. Більшість документів, ініційованих комуністами, стосувалася господарсько-економічних питань (6 проектів законодавчих актів) та соціальних проблем (також 6 документів) що, перш за все, є наслідком роботи депутатів Петра Цибенка – як голови Комітету з питань соціальної політики і праці та Спірідона Кілінкарова – як голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства. Проекти постанов, ініційовані цими депутатами, були суто формальними і стосувалися прийняття за основу, відхилення або направлення на доопрацювання тих чи інших законопроектів, винесених на розгляд профільних комітетів Верховної Ради. Ні проблеми державного управління, ні гуманітарної політики, ні правозахисту і боротьби з корупцією, ні зовнішньої політики, ні безпеки та оборони – не стали предметом законотворчої уваги депутатів комуністів у квітні 2013 року. Загалом з 32 депутатів фракції КПУ у Верховній Раді лише 14 долучилися до розробки проектів нормативно-правових актів. Лідером-законотворцем квітня став Спірідон Кілінкаров, який взяв участь у підготовці 6-ти проектів документів.  

У своєму єдиному законопроекті (№ 2745), зареєстрованому у квітні, п’ятеро депутатів-комуністів (Петро Симоненко, Ольга Борита, Сергій Гордієнко, Спірідон Кілінкаров і Євген Мармазов) пропонують прийняти в новій редакції Закон «Про концесії». На думку авторів документа, діюча редакція Закону України «Про концесії» від 12 квітня 2012 дає можливість обійти процедуру відкритого конкурсу, що застосовується при приватизації державного та комунального майна, тобто являє собою механізм прихованої приватизації. Відтак, основною метою запропонованого законопроекту є створення чітких, прозорих та сприятливих умов у процесі підготовки об’єкту державної та/або комунальної  власності до передачі в концесію, проведення концесійного конкурсу, безпосередньо передача об’єкту в концесійне користування, реєстрації та обліку майна, здійснення безпосередньо концесійної діяльності. Автори вважають, що реалізація цього законопроекту дозволить використовувати інститут концесії як більш ефективний механізм (взаємовигідний як для інвестора, так і для держави) експлуатації та модернізації державних та комунальних активів у різних галузях економіки, їхнього збереження, забезпечення збільшення надходжень до бюджету, та більш прозорі механізми щодо можливої подальшої приватизації цього майна.

Окрім проекту закону, депутати КПУ зареєстрували два проекти постанов, які націлені на врегулювання конкретних проблем у сфері бюджетного фінансування соціальних програм та збереження навколишнього середовища.

Зокрема, постановою № 2744 від 05.04.2013 року депутати Сергій Гордієнко, Оксана Калетник та Сергій Гончаров пропонують Кабінету Міністрів передбачити додаткові видатки для надання кредитів за бюджетною програмою «Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла» обсягом 68,8 млн грн за рахунок загального фонду Державного бюджету України.

Також депутати-комуністи (Вікторія Бабич, Сергій Топалов, Омелян Парубок і Лариса Байдюк) звернули увагу на проблему збереження регіонального ландшафтного парку «Бакальська коса» в Автономній Республіці Крим, який зазнає руйнування через видобування піску з родовища Бакальська банка, поряд з межею парку. Окремим проектом постанови (№ 2746) законотворці пропонують Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо призупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами щодо видобування піску у родовищі «Бакальська банка», а Верховній Раді розробити та затвердити програму збереження регіонального ландшафтного парку «Бакальська коса».

ВО «СВОБОДА»

У квітні депутати фракції «Свобода» зареєстрували в парламенті 21 проект нормативно-правових актів – 14 законопроектів і 7 проектів постанов. Третина законодавчих ініціатив свободівців стосувалася фінансово-економічних та господарських питань. Дещо менше уваги депутати ВО «Свобода» присвятили соціальній політиці, екології та відзначенню пам’ятних дат – напрацювавши по 3 документи в кожній зі сфер. Проблеми зовнішньої політики, безпеки та оборони взагалі не цікавили свободівців протягом останніх трьох місяців. Лідером-законотворцем місяця став Олександр Мирний – екс-депутат Хмельницької обласної ради, заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Він працював над розробкою 5 проектів нормативних актів, зареєстрованих у парламенті в квітні. 

Економіка, гроші та господарство

Свободівець Олександр Сич зареєстрував у ВРУ Проект Закону про внесення змін до статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (№ 2668), яким пропонується не поширювати дію цього закону на закупівлю товарів та послуг для забезпечення продуктами харчування загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форми власності. Фактично загальноосвітні навчальні заклади звільняються від проходження процедури конкурсних торгів та отримують можливості самостійно організовувати закупівлю та постачання продуктів харчування для учнів та педагогічних працівників. Свою ініціативу депутат пояснює тим, що у випадку відмови постачальника від обов’язків чи одностороннього розірвання угоди, навчальний заклад на значний період (1,5-2 місяці) залишається без продуктів харчування, доки не будуть проведені нові конкурсні торги. Поряд з тим, не варто забувати про необхідність створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері у випадку підтримки законопроекту.

Депутат Михайло Блавацький зареєстрував законопроект (№ 2702), яким пропонує впорядкувати переривання рекламою телевізійних програм та захист інтересів телеглядачів. Хоча законопроект і не вирішує проблеми порушення ЗУ «Про рекламу», зокрема в частині реклами алкогольних напоїв на радіо та телебаченні з 6 до 23 години та переривання цілісності та змісту програм, натомість пропонує обов’язкове розміщення інформації про час, що залишився до завершення перерви на рекламу.

Троє свободівців Юрій Михальчишин, Михайло Головко та Руслан Кошулинський зареєстрували законопроект (№ 2854), яким забороняється розміщувати зразки тютюнових виробів на вітринах, відкритих для огляду, що за межами торгівельного приміщення. У такий спосіб, переконані народні депутати, зменшиться пропаганда вживання тютюнових виробів, а відповідно і їхній шкідливий вплив на здоров’я населення.

Двоє свободівців Олександр Мирний та Ігор Мірошниченко разом зареєстрували три законопроекти. У першому з них (№ 2692) передбачено внести зміни до ЗУ «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», та скасувати експортне мито на насіння соняшнику. Два інші законопроекти (№ 2693 і № 2694) націлені на підтримку та стимулювання виробництва альтернативних видів палива, зокрема газу (метану) вугільних родовищ. Пропонується класифікувати газ (метан) вугільних родовищ як альтернативне джерело енергії та конкретизувати визначення різновидів господарської діяльності з дегазації та використання газу (метану) вугільних родовищ, наприклад, для продажу як товарна продукція. Крім того, законопроектами передбачено до 1 січня 2013 р. звільнити від оподаткування прибутків, отриманих від господарської діяльності з дегазації вугільних родовищ та/або використання газу (метану) вугільних родовищ.

Медицина та охорона здоров'я

Чи не найбільш контроверсійним став законопроект (№ 2646-1) групи депутатів-свободівців Олександра Сича, Руслана Зелика та Руслана Марцінківа щодо заборони штучного переривання вагітності. В пояснювальній записці народні обранці наводять «дані представників фонду народонаселення ООН», відповідно до яких Україна перевершує за кількістю абортів будь-яку країну ЄС. Разом з тим, у більшості областей України число смертей перевищує кількість народжуваності майже утричі. Така негативна демографічна динаміка, за твердженням депутатів, може призвести до засилля України іммігрантами, вихідцями з Азії. Враховуючи, що Україна 28 липня 2013 року буде відзначати на державному рівні святкування 1025-ліття Хрещення Руси, свободівці запропонували законопроект, який забороняє штучне переривання вагітності, окрім таких випадків: 1) якщо вагітність несе пряму загрозу життю вагітної жінки; 2) наявності медичних показань щодо патології плоду, несумісної з життям дитини після народження; 3) доведених у судовому порядку фактів зачаття дитини в результаті зґвалтування. У інших випадках, проведення операції штучного переривання вагітності загрожує позбавленням волі від трьох до семи років. 

Правоохоронна система та правосуддя, боротьба з корупцією

Щоб запобігти виникненню корупційним умовам ще на рівні законотворчої діяльності група депутатів від ВО «Свобода» (Андрій Міщенко, Олександр Мирний, Ігор Мирошниченко) пропонують закріпити проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів не лише за Міністерством Юстиції України, а й за комітетом Верховної Ради України. Законопроектом № 2675 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо проведення антикорупційної експертизи проектів законодавчих актів)» запропоновано внести зміни до ЗУ «Про засади запобігання та протидію корупції», ЗУ «Про комітети Верховної Ради України», а також ЗУ «Про Регламент Верховної Ради України», якими передбачено проведення антикорупційної експертизи проектів законодавчих актів комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання боротьби з корупцією. Зокрема, комітет здійснюватиме аналіз зареєстрованих проектів законодавчих актів, інших актів на предмет відсутності в них норм, які можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень. У випадку виявлення у таких актах норм, які можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень та ухвалення відповідного висновку комітетом, законопроект повертається суб'єкту права законодавчої ініціативи без його  включення до порядку денного та розгляду на пленарному засіданні.

Свободівець Андрій Міщенко пропонує (№ 2820) внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими вводиться покарання у розмірі від 850 до 1 700 грн штрафу за умисне викидання сміття.

З метою забезпечення чистоти та благоустрою в населених пунктах свободівець Андрій Міщенко пропонує (№ 2820) внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими вводиться покарання у розмірі від 850 до 1 700 грн штрафу за умисне викидання сміття. Як приклад депутат наводить практику штрафування за викидання сміття та недопалків на вулицях у Лондоні, що становить 160 доларів, та у США – 650. Розгляд справ, за статтею 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – Умисне викидання побутових відходів та сміття у неналежних місцях, пропонується віднести до компетенції органів внутрішніх справ (міліції).

Соціальні проблеми та стандарти

Щоб збільшити надходження до Пенсійного фонду України депутат Юрій Михальчишин зареєстрував законопроект (№ 2868), яким передбачено встановлення 20 % додаткового збору на державне пенсійне страхування з фізичних осіб-резидентів (які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так й іноземні), сума доходів яких за останній річний звітний період складає понад 1 млн грн.

МІЖФРАКЦІЙНІ ЗАКОНОПРОЕКТИ

У квітні 2013 року  представниками різних фракцій спільно зареєстровано 69  проектів законів та постанов. Цей період продемонстрував значне зростання кількості міжфракційних законопроектів, які є результатом роботи депутатів у комітетах Верховної Ради України. Якщо у попередні місяці найбільший резонанс мали законопроекти трьох опозиційних фракцій, то зараз члени провладних та опозиційних фракцій спільно готують важливі законопроекти. Ця тенденція особливо проявляється на прикладах проектів щодо виконання зобов’язань перед європейськими інституціями.

Найчастіше міжфракційні законопроекти стосувалися правоохоронної системи, правосуддя та боротьби із корупцією (20 проектів). Зокрема, депутати  Партії регіонів, ВО «Батьківщина», «УДАРу», ВО «Свобода» працюють над виконанням Плану дій із лібералізації ЄС візового режиму для України, спектром питань щодо приведення національного антикорупційного та кримінального законодавства у відповідність із міжнародними стандартами. У той же час, ці документи супроводжуються серйозними зауваженнями з боку фахівців Головного експертного управління парламенту.

На другому місці за кількістю міжфракційних законопроектів знаходяться  гуманітарні проблеми (16  документів ). Депутати різних фракцій спільно працюють над проблемами мовної  та освітньої політики. Тенденцією цього місяця є ініціативи щодо врегулювання різних аспектів у діяльності релігійних організацій. Соціальні  проблеми та гарантії висвітлюються у 8 проектах, економічна сфера – 7 проектів,  політика та державне управління – 6 проектів, інші сфери – 12 проектів.

Економіка, гроші, господарство

Позафракційний Олег Канівець та  член фракції «УДАР» Ярослав Дубневич пропонуютьперерозподілити субвенціюз Державного бюджету у розмірі 440 млн грн на капітальний ремонт систем водопостачання та водовідведення, яка у 2013 році запланована для місцевих бюджетів Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської та Херсонської областей. Розподіл субвенції лише між цими областями депутати називають несправедливим, а тому пропонують інший варіант: 30 % від запланованої суми буде направлено вищеперерахованим регіонам, 70 %  необхідно розподілити між усіма іншими регіонами.

Сергій Глазунов (Партія регіонів) та Сергій Фаєрмарк (ВО «Батьківщина») ініціюють запровадження у податковій системі України інституту консолідованої групи платників податків. Консолідована група може бути створена платниками податків, якщо один учасник вказаної групи безпосередньо або опосередковано бере участь в статутному капіталі інших учасників групи та доля такої участі складає не менше 50 відсотків.

Представники фракцій ВО «Батьківщина» (Олександра Кужель, Микола Кучерук), Партіі регіонів (Владислав Лук’янов, Олександр Коваль) ініціюють проведення 19 червня 2013 року парламентських слухань «Державне регулювання діяльності суб’єктів природних монополій – забезпечення проведення збалансованої цінової і тарифної політики».

Соціальні проблеми та гарантії

Член фракцій партії «УДАР» Сергій Куніцин та представник фракції ВО «Батьківщина» Валерій Сушкевич пропонують із 1 січня 2014 року встановити членам сімей загиблих учасників бойових дій щомісячну грошову доплату. Згідно з законопроектом, доплата має здійснюватися із таким розрахунком, щоб загальний розмір місячної пенсійної виплати складав від 5 до 10 тис. грн. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України не підтримало цей законопроект,  зазначивши необхідність внесення змін до інших законів України.

Представники фракції Партії регіонів (Юрій Мірошниченко, Ганна Герман та ін.), ВО «Батьківщина» (Валерій Дубіль) мають намір передбачити добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування священнослужителів, церковнослужителів та осіб, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах.

Члени фракції Партії регіонів Сергій Дунаєв, Олександр Нечаєв, Анатолій Гіршфельд  та позафракційний депутат Віталій Немілостівий підготували проект закону щодо підвищення ролі держави у забезпечені права інвалідів на працю. Одним із ключових завдань цієї ініціативи є однаковість застосування нормативів працевлаштування інвалідів для всіх підприємств та організацій, незалежно від їх форми власності. Натомість, Юрій Шаповалов (Партія регіонів) та Олег Махніцький (ВО «Свобода) зареєстрували законопроект, який спрямовується на встановлення додаткових гарантій працевлаштування молоді.

Гуманітарні проблеми

У квітні представники опозиційних фракцій зареєстрували низку резонансних законопроектів гуманітарної спрямованості. Насамперед, члени фракції ВО «Батьківщина» (Андрій Парубій, Іван Васюник, Лідія Котеляк, Степан Кубів,  Василь Пазиняк), «УДАРу» (Ярослав Дубневич,  Ярослав Гінка), позафракційний депутат Олег Канівець  ініціюють надання статусу учасників бойових дій членам ОУН та УПА.

В’ячеслав Кириленко (ВО «Батьківщина») та Андрій Міщенко (ВО «Свобода») пропонують доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею щодо відповідальності за публічне заперечення чи виправдання злочинів  нацизму та сталінізму.

У свою чергу, В’ячеслав Кириленко (ВО «Батьківщина») та Андрій Міщенко (ВО «Свобода») пропонують доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею щодо відповідальності за публічне заперечення чи виправдання злочинів  нацизму та сталінізму. Згідно із законопроектом відповідальність за такі дії має передбачати штрафи від двохсот до п’ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до двох років. Необхідно зазначити, що Головне науково-експертне управління Верховної Ради України пропонує депутатському корпусу відхилити цей законопроект. Іншим законопроектом Кириленко та Міщенко мають намірвстановити кримінальну відповідальність за  наругу над могилою учасника боротьби за свободу та незалежність України, похованням жертв репресій та геноциду. Чинна редакція Кримінального кодексу окремо зазначаються лише обставини щодо наруги над братською могилою чи могилою Невідомого солдата. Члени фракції Партії регіонів Костянтин Павлов, Дмитро Шпенов та представник  ВО «Батьківщина» Сергій Фаєрмарк  підготували  проект  Закону «Про проведення пошуку і впорядкування поховань останків воєн і політичних репресій та увічнення їх пам’яті». Як зазначають депутати, зараз в Україні відсутні закони щодо регулювання питання проведення пошуку місць поховань та непохованих останків жертв воєн і політичних репресій.

Для представників різних фракцій залишається актуальною мовна та освітня проблематика. Лілія Гриневич (ВО «Батьківщина») та Олександр Сич (ВО «Свобода») пропонують провести 10 липня 2013 року парламентські слухання на тему «Про забезпечення конституційних гарантій на рівний доступ та якість вищої освіти в Україні». Позафракційний Сергій Лабазюк, Богдан Бенюк (ВО «Свобода»), Володимир Шульга (ВО «Батьківщина») ініціюють встановлення мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів державної і комунальної форм власності. У той же час, група народних депутатів із різних фракцій внесли проект Постанови щодо проведення 10 липня 2013 року парламентських слухань з питань забезпечення статусу української мови як державної.

У квітні депутати Партії регіонів (Юрій Мірошниченко, Ганна Герман), ВО «Батьківщина» (Валерій Дубіль), КПУ (Оксана Калетник) внесли низку законопроектів, які удосконалюють умови функціонування в Україні релігійних організацій. До прикладу, пропонується звільнити релігійні організації від сплати податку на нерухоме майно.

Політика та державне управління

Члени фракції ВО «Батьківщина» Володимир Бондаренко, Олександр Бригинець, Андрій Павловський, Володимир Ар’єв, Юрій Стець та позафракційний Олесь Доній пропонують законодавчо унеможливити одночасне проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради АР Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Ця ініціатива обґрунтовується ситуацію із неоголошенням виборів у Києві. 

Олег Махніцький (ВО «Свобода»), Сергій Ківалов (Партія регіонів), Павло Петренко (ВО «Батьківщина»), Роман Романюк («УДАР») внесли законопроект, яким  запроваджується відкрите голосування депутатів під час голосування за призначення Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України, Голови Рахункової палати, суддів Конституційного Суду України. Зараз ці голосування здійснюються  таємно шляхом подання бюлетенів.

Правоохоронна система та правосуддя, боротьба з корупцією

У цій галузі найбільш  резонансними є спільні законопроекти різних фракцій, які стосувалися приведення законодавства у відповідність із міжнародними стандартами та зобов’язаннями України перед європейським співтовариством.  Зокрема, законопроект Сергія Тігіпка (Партія регіонів), Андрія Кожем’якіна, Григорія Немирі, Павла Петренка (ВО «Батьківщина»), Віктора Чумака («УДАР»), Олега Махніцького (ВО «Свобода») спрямовується на приведення національного законодавства у відповідність із Кримінальною конвенцією про боротьбу з корупцією. Проект закону передбачає заміну терміну «хабар» поняттям «неправомірна вигода», встановлення більш жорсткої відповідальності за корупційні діяння в публічній сфері. Серед іншого, пропонується встановити кримінальну відповідальність не тільки за давання або отримання неправомірної вигоди, а й за пропозицію чи обіцянку такої вигоди.

Із метою виконання зобов’язань перед Радою Європи Тігіпко, Кожем’якін, Немиря, Петренко, Чумак та Махніцький внесли законопроект щодо реалізації державної антикорупційної політики. Законопроект передбачає впровадження механізму здійснення фінансового контролю шляхом запровадження перевірок декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Ці ж депутати внесли законопроект про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального Кодексів, що визначається виконанням Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. Цим законопроектом вводиться поняття «спеціальна конфіскація» та визначаються випадки її застосування. Необхідно зазначити, що стосовно усіх трьох законопроектів Головне науково-експертне управління висловило серйозні зауваження.

Медицина та охорона здоров’я

Члени фракцій Партії регіонів (Тетяна Бахтеєва, Андрій Шипко, Юрій Мірошниченко), ВО «Батьківщина» (Андрій Пишний, Валерій Дубіль, Олеся Оробець, Роман Ілик), ВО «Свобода» (Михайло Головко), «УДАРу» (Марія Матіос, Андрій Путілов) пропонують спрямувати доходи від підвищення акцизного податку на пиво на будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Із цією метою депутатами підготовлено низку законопроектів, які передбачають зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 р.».

ПОЗАФРАКЦІЙНІ  ЗАКОНОПРОЕКТИ

У квітні 2013 року позафракційні депутати самостійно, без залучення представників фракцій, зареєстрували 27 законопроектів та постанов (10 постанов, 17 законопроектів). Найбільшу увагу депутати приділили політичним проблемам та державному управлінню (8 проектів), а також соціальним стандартам та гарантіям (6 проектів).

Аналіз проектів, зареєстрованих позафракційними депутатами, засвідчує їх певну відірваність від роботи парламентських комітетів.

Аналіз проектів, зареєстрованих позафракційними депутатами, засвідчує їх певну відірваність від роботи парламентських комітетів. Більшість цих законопроектів є проявом індивідуальної ініціативи позафракційних депутатів, яка не забезпечена широким діалогом між представниками різних політичних сил. Як і у попередніх місяцях, позафракційні депутати у своїй законотворчості активно  реагували на резонансні політичні та соціальні події. Знана частина документів виглядає непродуманою за предметом регулювання, системністю запропонованих змін та рівнем реалістичності майбутнього впровадження. Особливо це проявляється на прикладі  політичних проблем та  соціальної сфери.

Економіка, гроші, господарство

Позафракційні депутати пропонують варіанти підвищення ефективності бюджетних коштів. Зокрема, законопроект Віктора Балоги передбачає встановлення мораторію на капітальний ремонт адміністративних будинків та придбання транспортних засобів органами державної влади. Натомість, Анжеліка Лабунська ініціює створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України щодо причин виникнення дефіциту фінансування будівництва та ремонту автомобільних доріг. Лабунська зазначає, що стан дорожнього господарства в Україні може свідчити про системність порушень законодавства в цій сфері.

Законопроектом Льва Миримського пропонується відтермінувати до 1 січня 2014 року положення чинного законодавства щодо набуття права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності лише після їх державної реєстрації.

Соціальні проблеми та стандарти

Традиційною проблематикою законопроектів позафракційних депутатів є забезпечення соціальних стандартів та гарантій. У цій галузі депутати проявляють зацікавленість до різноманітних аспектів соціальної проблематики.

У квітні Олег Ляшко вніс низку законопроектів соціальної спрямованості. Зокрема, депутат пропонує при виплаті допомоги сім’ям із дітьми враховувати прожитковий мінімум, який склався на момент перерахування  коштів. За оцінками Ляшка, поетапні виплати допомоги на підставі прожиткового мінімуму, який був на момент народження дитини, не відображає реальних інфляційних процесів. Цей же депутат вніс окремий законопроект щодо державних гарантій працевлаштування молоді. Ключовою ідеєю цього проекту є компенсування роботодавцю протягом трьох років єдиного соціального внеску, який перераховується за молодого спеціаліста. Близьким за регулюванням є законопроект Сергія Міщенка,яким пропонується встановити нові вимоги щодо забезпечення молоді першим робочим місцем.

У той же час, Юрій Дерев’янко пропонує встановити чітку законодавчу заборону на виключення житлових приміщень з числа службових. Як зазначає депутат, в умовах скорочення обсягів будівництва службового житла, поширеною практикою є його приватизація.

Гуманітарні проблеми

Які й у попередні місяці, депутати проявляли наміри щодо удосконалення Закону України «Про засади державної мовної політики». Юрій Дерев’янко  пропонує внести зміни до «мовного» закону щодо обов’язкового виготовлення копій іноземних фільмів із дублюванням державною мовою. Проект передбачає, що за потребою додатково можуть виготовлятися копії фільмів із дублюванням регіональними мовами та мовами національних меншин.

Віктор Балога вже декілька місяців поспіль реєструє законопроекти, спрямовані на освітню сферу. У квітні з’явився законопроект, яким пропонується виключити із Закону України «Про освіту» норми щодо відпрацювання випускниками ВНЗ.

Політика та державне управління

У квітні позафракційні депутати приділяли особливу увагу політичній проблематиці, різним аспектам функціонування органів державної влади та їх посадових осіб.

Юрій Дерев’янко ініціює внесення змін до Закону України «Про статут народного депутата України», якими встановлюється вимога до обранців щорічно, до 1 квітня, оприлюднювати на офіційному веб-сайті парламенту інформацію щодо своєї автобіографії, декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік, використання коштів, отриманих для виконання депутатських повноважень, використання депутатських пільг, відомості щодо службових відряджень, проведення особистого прийому громадян, даних помічників-консультантів.

Олег Ляшко запропонував комплекс законопроектів, які стосуються політичної сфери та державного управління. Ці законопроекти, здебільшого,  виглядають нереалістично,  враховуючи запропонований характер новацій. Зокрема,   Ляшко пропонує прийняти Постанову Верховної Ради України про розпуск фракцій Партії регіонів та КПУ у зв’язку із проведенням «антиконституційного» пленарного засідання  04 квітня 2013 року. У продовження цієї ініціативи підготовлено зміни до  Закону України «Про Регламент Верховної Ради України».  Депутат також пропонує парламенту схвалити Постанову про заборону Комуністичної  партії України. Серед іншого, Ляшко також ініціює встановлення вікового цензу для кандидатів у народні депутати України на рівні  шістьдесяти п’яти років.

Правоохоронна система та правосуддя, боротьба із корупцією

У квітні позафракційні депутати запропонували лише декілька законопроектів, які стосувалися правозастосовної практики в Україні. Віталій Немілостівий пропонує застосовувати примусові роботи для осіб, які не працюють та мають борги зі сплати аліментів. Олег Канівець зареєстрував законопроект, який спрямовується на забезпечення професійних прав адвокатів, особливо в аспекті доступу до інформації.

Нагадаємо, ці депутати поповнили лави позафракційних нещодавно, вийшовши зі складу фракції ВО «Батьківщина».

Екологія та природокористування

Лев Миримський підготував проект Закону про особливості дорожнього руху в курортних зонах та зонах відпочинку на території АР Крим. Цей проект передбачає можливість обмеження в курортних зонах руху екологічно небезпечного транспорту, передбачивши функціонування лише безпечного транспорту (тролейбуси, трамваї, електромобілі).

Медицина та охорона здоров'я

Позафракційні депутати внесли декілька схожих законопроектів, якими встановлюється заборона на ліквідацію та реорганізацію існуючих закладів охорони здоров’я. Юрій Дерев’янко пропонує внести зміни до Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Київ», передбачивши заборону на реорганізацію закладів охорони здоров’я. Як передбачає обранець, протягом двох місяців після прийняття цих змін вже ліквідовані заклади мають бути відновлені. Дерев’янко також вніс законопроект щодо недопущення скорочення мережі закладів охорони здоров’я в сільській місцевості.

Читати більше матеріалів на цю тему:

 
Проект здійснюється за фінансової підтримки Агенції з міжнародного розвитку США (USAID). Всі висловлені погляди не обов’язково відображають погляди USAID.