Print PDF
Політична карта Чернівецької області

ОПОРА пропонує ознайомитися з політичним портретом Чернівецької області. У матеріалі можна знайти адміністративно-територіальний опис регіону, короткий аналіз соціально-демографічної, економічної та політичної ситуації. Спостерігачі за перебігом парламентської виборчої кампанії 2012 року узагальнили інформацію про суспільно-політичне життя, зібрали актуальну електоральну статистику області,  оцінили медіа-ринок. Матеріал може зацікавити журналістів, громадських активістів та осіб, які слідкують за подіями, пов'язаними з підготовкою до парламентських виборів.

Політична карта Чернівецької області

1. Адміністративно-територіальна характеристика

 Площа, розташування на карті країни, кордониЧернівецька область

Чернівецька область розташована на південному заході України. Площа становить 8,1 тис. км² (1,3% території України), що робить її найменшою серед 26-ти областей України. На півдні межує з Румунією, держаний кордон із якою становить 243,7 км, а на південному сході – з республікою Молдова із 170 км державного кордону. На сході межує із Вінницькою обл., півночі – Хмельницькою, Тернопільською областями, заході – Івано-Франківською областю.

Адміністративно-територіальні одиниці:

Кількість районів – 11 (Путильський, Вижницький, Сторожинецький, Кіцманський, Глибоцький, Заставнівський, Герцаївський, Новоселицький, Хотинський, Кельменецький, Сокирянський).Чернівецька область, райони

Загальна кількість населених пунктів становить 417, серед яких 11 міст, в тому числі 2 обласного підпорядкування – Чернівці (адміністративний центр регіону) та Новодністровськ. 63 населених пункти мають статус гірських населених пунктів, 8 селищ міського типу, 398 сіл.

Протяжність автомобільних шляхів загального користування в області становить 2 900 км. Територію області перетинають залізничні магістралі, що забезпечують пасажирські та транспортні перевезення у напрямку сполучення України з південною Європою (Румунія, Болгарія). Довжина залізничних колій загального користування – 423 км.

В обласному центрі наявний міжнародний аеропорт «Чернівці». З нього, станом на березень 2012 року, регулярні рейси здійснює авіакомпанія «Carpatair» в напрямку румунського міста Тімішоара, регулярні рейси до Києва скасовані через нерентабельність.

Чернівецька область розташована в трьох висотних природних поясах: лісостеповому (Прутсько-Дністровське межиріччя), передгірському (між Карпатами та рікою Прут) і гірськолісовому (Буковинські Карпати).

Загальна площа лісів у краї становить 258 тис. га.

У Чернівецькій області нараховується 310 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі 10 заказників, 9 пам'яток природи, ботанічний і дендрологічний парки Чернівецького державного університету, Вижницький національний природний парк та Сторожинецький дендропарк, а також 2 регіональні ландшафтні парки, 136 пам'яток природи, 40 парків – пам'яток садово-паркового мистецтва та 39 заповідних урочищ.

Територією області протікає 4 240 річок загальною довжиною 8 966 км. 75 річок довжиною понад 10 км. Найбільші: Дністер (290 км), Прут (128 км), Сірет (113 км) та Черемош (80 км). На північному сході області розташоване глибоководне Дністровське водосховище.

2. Соціально-демографічна ситуація

Кількість жителів області станом на 1 січня 2012 року становить 905,0 тис. чол., 1,97% від населення України, зокрема: міське населення 42,1%, сільське 57,9%. Національний склад населення: 75% – українці; 12,5% – румуни; 7,3% – молдовани; 4,1% – росіяни; 0,3% – поляки; 0,2% – білоруси; 0,2% – євреї; 0,4% – інші національності.

В обласному центрі проживає 253,84 тис. чол.

Щільність населення на 1 кв. км 111,7 чол.

53% населення області складають жінки, а 47% – чоловіки.

Природний приріст за 2010 рік становить – 729 осіб.

Віковий склад населення Волинської області (на 1 січня 2010 року) такий:

  • у віці, молодшому за працездатний – 18%
  • у працездатному віці – 60%
  • у  віці, старшому за працездатний  – 22%

3. Економічна ситуація

Провідне місце в економіці області займають промисловість і сільське господарство.

У машинобудуванні провідним є виробництво нафтогазопереробного устаткування; у лісовій і деревообробній промисловості – виробництво пиломатеріалів, фанери, меблів; у промисловості будівельних матеріалів – виробництво цегли, толі, кераміки, залізобетонних конструкцій; у легкій промисловості – виробництво швейних і трикотажних виробів, бавовняних тканин; у харчовій промисловості – виробництво цукру, хлібобулочних виробів, спирту, соняшникової олії, м'яса, молока, плодоовочевих консервів.

Промисловий потенціал області представляють понад 200 промислових підприємств, обсяг виробництва яких становить 0,4% загальнодержавного обсягу.

У харчовій промисловості зайнято майже чверть всіх штатних працівників промисловості та зосереджено п'яту частину основних фондів.

Вагомою складовою промислового комплексу області є легка промисловість, яка посідає третє місце в структурі галузей промисловості і формує внутрішній споживчий ринок. Галузь представлена 23 підприємствами. Пріоритетне місце в легкій промисловості області мають підприємства з пошиву готового одягу, виробництва взуття та текстильної промисловості.

Галузь машинобудування представлена 13 підприємствами, які переважно спеціалізуються на виробництві машин та устаткування, електричного та електронного устаткування, обладнання для нафтогазової, нафтохімічної та хімічної промисловості.

Деревообробна промисловість за обсягами промислового виробництва займає шосте місце і представлена 36 підприємствами, що становить 15,8% загальної кількості підприємств області.

Фінансові промислові групи та бізнес-групи як такі в області відсутні, хоча інтереси ФПГ всеукраїнського рівня представлені на окремих підприємствах.

Представники технологічної галузі з виробництва радіоелектроніки і приладобудування, найпотужнішої галузі Буковини до початку 90-х – «Гравітон», ВАТ «Кварц», АТ «Вимірювач», ВАТ «Електронмаш», «Граніт» простоюють або їхні приміщення використовуються дрібнішим підприємствам. Ще, стали банкрутами донедавна потужні підприємства АТ «Мальва» (виробник панчішно-шкарпеткових виробів), ПО «Чернівцілегмаш» (виробник в’язальних автоматів і запасних частини для них), ЗАТ Виробничо торгова кондитерська фірма «Буковинка», ВАТ «Чернівцісільмаш» (виробник пресів та ліній для сортування побутових відходів). Тому, говорити про вплив підприємств на політичну ситуацію в області, який, у порівнянні із промислово розвиненими східними регіонами країни, зводиться до мінімального, не доводиться.

На разі в області можна виділити декілька потужних підприємств.

Приватизований ТОВ «Чернівецький Машзавод» – найпотужніше підприємство області, виробник обладнання для переробки, транспортування, зберігання та синтезу нафти, газу та конденсату, енергетичного обладнання, устаткування для переробки сільськогосподарської продукції, хімічної промисловості. Загальна кількість працівників: 1 700. Генеральний директор заводу Віктор Сідляр стоїть осторонь політичних баталій області, проте намагається бути в добрих стосунках із будь-якою владою. Його брат Ігор Сідляр обіймає посаду начальника Головного управління економіки облдержадміністрації ще з часів президентства Віктора Ющенка.

МКП «Калинівський ринок» один із найбільших гуртово-роздрібних ринків України, який знаходиться в комунальній власності обласного центру. В.о директора ринку є маловідомий на теренах області Руслан Сербінчук, наближений до Партії Регіонів, посада останнього носить фінансовий інтерес.

Дністровська ГАЕС – при виведені на проектну потужність у 2017 році, стане найбільшою гідроакумулюючою електростанцією в світі. Її функціями є регулювання частоти і графіка навантажень в енергосистемі України, формування аварійного резерву. Загальна кількість працівників менше тисячі. Із семи гідроагрегатів, станом на квітень 2012 встановлено один. Директором ГАЕС є екс-губернатор Буковини за президентства Віктора Ющенка Володимир Куліш, який очолює обласну організацію партії «Наша Україна» в Чернівецькій області та є головою постійної комісії з правових питань, міжетнічних відносин, транскордонного співробітництва та антикорупційної діяльності Чернівецької обласної ради.

ЗАТ «Трансмост» – будівництво, реконструкція та ремонт мостів, шляхопроводів, естакад, труб. Наприкінці минулого року прокуратура Чернівецької області порушила кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення посадовцями ЗАТ «Трансмост». Варто зазначити, що це не перший інцидент довкола ЗАТ «Трансмост», у 2006 році вже були спроби рейдерського захоплення підприємства, з чим і пов’язують керівники підприємства теперішню ситуацію.

Можна відзначити інші підприємства області, які успішно працюють: ТДВ «Трембіта» (виробництво чоловічого одягу), ТОВ «Розма» (виробництво гумового взуття та полімерних труб), ТДВ Чернівецький хімзавод (виробництво лакофарбової продукції, фільтрувальних елементів, продукції по догляду за автомобілями та допоміжних матеріалів) та ПАТ Чернівецький Олійно-жировий комбінат.

Середня чисельність штатних працівників станом на листопад 2011 року склала 138 730 осіб.

Станом на 1 січня 2012 року в службі зайнятості перебувало на обліку 10 853 незайняті особи, з них мали статус безробітного 10 520 осіб (97,6% від чисельності незайнятого населення). Із загальної чисельності безробітних, які перебували на обліку, 65,2% складали жителі сільської місцевості, 21,2% – працівники сільського господарства, 48,1% – робітники, 27,6% – службовці, 24,9% – особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки, 50,7% – жінки,  42% – молодь у віці до 35 років.

Станом на 1 січня 2012 року на підприємствах, в установах та організаціях області було 886 вакантних посад. Із загальної кількості вакансій 636 вільних робочих місць було на підприємствах, організаціях та установах м. Чернівці, що складає 71,8% від їх загальної кількості. У середньому по Чернівецькій області на 1 вакансію претендувало 12 осіб.

Середній розмір оплати праці в розрахунку на одну вакансію станом на 1 січня 2012 року склав 1 320 грн.

4. Політична ситуація

Назва партії
К-сть партійних осередків
К-сть членів партії
Представництво в місцевих радах (обласна, районні, міські міст обл. підпорядкування)
(загальна к-сть рад - 14)
Відсоток набраних голосів в багатомандатному окрузі
Із відповідей на запити
К-сть рад куди були обрані депутати
К-сть депутатів місцевих рад станом на 11.2010
К-сть депутатів місцевих рад станом на 04.2012
На виборах до Чернівецької обласної ради (%)
На виборах до Чернівецької міської ради (%)
1
Партія регіонів
24
8 609 (на травень 2011 року)
14
243
243
22,90%
16,62%
2
«Наша країна»
21
12 000 (на червень 2009 року)
12
72
72
6,13%
3,49%
3
Народна партія
20
4 316
12
43
43
-
-
4
«Фронт Змін»
16
Близько 800
14
121
114
15,18%
20,69%
5
ВО «Батьківщина»
21
Близько 15 000
14
150
91
16,91%
18,10%
6
ВО «Свобода»
17
-
5
14
13
3,90%
6,34%
7
«УДАР»
22
-
0
0
0
-
-
8
КПУ
20
-
1
5
5
-
-
9
ПП «Громадянська позиція»
 
19
260
4
6
6
-
-
                   

Найбільш розгалужену мережу партійних осередків в області має Партія регіонів, дещо меншу – ВО «Батьківщина», «Наша Україна», Народна партія, КПУ, «Громадянська позиція». Проте більшість партійних осередків носить формальний характер і жодної діяльності не проводять. Як правило, останні активізуються напередодні виборів та за наявності фінансування. Варто відзначити УДАР, який не маючи жодного представника в органах місцевого самоврядування має 22 партійних осередки на теренах області, що може свідчити про потенційно значну активність партії Віталія Кличка у виборчих перегонах до парламенту 2012.

Партія регіонів після місцевих виборів 2010 року отримала 48 депутатських мандата зі 104 в крайовому парламенті. Наступною партією за кількістю місць в обласній раді після Партії регіонів стала партія «Фронт Змін» – 23. Такий високий результат Партії Регіонів був забезпечений завдяки «мажоритарці» – 30 місць. А за допомогою депутатів від «Нашої України» та перебіжчиків із ВО «Батьківщина», регіоналам вдалось сформувати більшість.

Подібна ситуація склалась і в Чернівецькій міській раді. Партія Регіонів, взявши 16 мандатів із 60, завдяки народним обранцям від «Нашої України» (6) та ВО «Батьківщина» (17) сформувала більшість, достроково припинила повноваження Чернівецького міського голови м. Федорука та обрала секретарем ради від «Партії Регіонів» В. Михайлішена, який, на даний час, виконує обов’язки мера столиці Буковини. 

В результаті цих подій відбувся розкол у ВО «Батьківщина» і всі перебіжчики були виключені з партії. Загалом по області ВО «Батьківщина» виключила з партії 59 депутатів: обласна рада – 10, Чернівецька міська рада – 16, районні ради м. Чернівці – 8, в районних та міських радах – 25. В іншій опозиційній партії «Фронт Змін» на теренах області було виключено 7 партійців (Чернівецька міська рада – 1,  Заставнівська районна – 3, Глибоцька районна – 3). Слід зазначити, що подібні речі партії не воліють афішувати і йдуть на такі кроки в разі крайньої необхідності. Особливо, якщо спроби переконати депутатів в неетичності їхніх дій не приносять успіху.

У «Нашій Україні», попри позиціонування себе опозиційною силою, виключень з партії не відбувалось, а її керівники і лідери отримували нові посади на теренах області.

АТО / Посада
Голова держадміністрації
Голова ради
Примітки
Чернівецька область
Партія регіонів
Папієв Михайло Миколайович
Партія регіонів
Гайничеру Михайло Іванович 
 
Сторожиненцький район
Партія регіонів
Федорович Франц Карлович
Партія регіонів
Брижак Петро Михайлович
 
Новоселецький район
Нікітович Георгій Іванович
Партія регіонів
Шова Деомид Федорович
 
Глибоцький район
Партія регіонів
Загарюк Микола Георгійович
Партія регіонів
Ротар Валерій Манолійович
 
Путильський район
позапартійний
Сафроняк Василь Танасійович
Партія регіонів
Ославський Дмитро Миколайович
Голова РДА депутат обл. ради від ПР
Герцаївський район
Партія регіонів
Кришмару Віктор Костянтинович 
Партія регіонів
Чорней Іван Михайлович
 
Заставнівський район
позапартійний
Копчук Василь Дмитрович
позапартійний
Сеник Іван Федорович
Обидва стали депутатами по списках Партії регіонів
Кіцманський район
Партія регіонів
Унгурян Олег Миколайович
позапартійний
Ящук Василь Григорович
Ящук Василь Григорович став депутатом по списках ПР
Хотинський район
Партія регіонів
Юзва Юрій Михайлович
Партія регіонів
Руденко Дмитро Іванович
 
Кельменецький район
Партія регіонів
Довгань Микола Олександрович
Партія регіонів
Власов Дмитро Васильович
 
Сокирянський район
Безпартійний (екс ВО «Батьківщина»)
Козак Василь Васильович
Безпартійний (екс ВО «Батьківщина»)
Козак Василь Васильович
Рішенням обл. орг. ВО «Батьківщина» виключений з партії
Вижницький район
Безпартійний (екс ВО «Батьківщина»)
Ткачук Василь Миколайович
Наша Україна
Гриндей Олександр Іванович
Рішенням обл. орг. ВО «Батьківщина» виключений з партії
АТО / Посада
Міський голова
Секретар ради
 
місто Чернівці
Партія регіонів В.о. Михайлішен Віталій Михайлович
Партія регіонів Михайлішен Віталій Михайлович
Обраного мера Федорука Миколу Трохимовича, який приписував свою партійність «Партії Чернівчан», 31/03/2011р. Чернівецька міська рада проголосувала за його дострокове припинення повноважень. Під час таємного голосування спостерігачами та журналістами була зафіксована система фальсифікацій, яка дозволяла контролювати волевиявлення депутатів.
місто Новодністровськ
СДПУ(о) в.о. перший заступник Болдашев Анатолій Іванович
ВО «Батьківщина»
Лутчак Микола Васильович
Обраного мером від «Фронту Змін» Панчишина Руслана Ігоровича, Новодністровська міська рада відправила у відставку 21/08/2011 у зв'язку з неодноразовими порушеннями ним законів України
«Про місцеве самоврядування в Україні». Станом на 12 квітня 2012 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом задоволена апеляційна скарга Новодністровського міського голови Панчишина Руслана Ігоровича про поновлення його на посаді.

Після місцевих виборів 2010 року Партії регіонів з допомогою «Нашої України», «Народної партії», «Сильної України» та перебіжчиків з інших партій вдалося  взяти під контроль всю політичну владу в області.

У двох радах, Чернівецькій та Новодністровській непідконтрольні міські голови були усунені силами депутатів у 2011 році. Процес складання їхніх повноважень викликав великий резонанс в області та в країні в цілому. Ці події чітко показали методи роботи нової крайової команди, для якої засоби виправдовують результат. Однак законність та правомірність цих методів можна поставити під сумнів.

Партії-союзники Партії регіонів в обмін на підтримку отримали та зберегли свої посади. «Наша Україна» (В. Куліш – директор Дністровської ГАЕС, В. Мотуляк та В. Бешлей – голова та заступник територіального відділення АМКУ, О. Гриндей – голова Вижницької районної ради, О. Грушко – головний лікар Лікарні швидкої допомоги); Народна партія (М.Романів – начальник Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, М. Петрик – заступник голови Путильської районної державної адміністрації), перебіжчики з ВО «Батьківщина» отримали керівні посади в комісіях рад та підприємствах області.

Опозиційні партії «Фронт Змін» та ВО «Батьківщина» опинились у складній ситуації. Обрані за списками і за підтримки на мажоритарних округах, депутати місцевих рад від цих партій, подекуди масово, переходили на сторону провладних сил.

ПІБ депутата
Фракція/партійність
Зв'язок з областю
1
Гасюк Петро Петрович
Група «Реформи заради майбутнього» \ екс ВО «Батьківщина»
Уродженець Хабаровського краю, Російської Федерації. Освіту здобув в Чернівецькому державному університеті. Трудову діяльність розпочав в училищі викладачем історії. Працював директором школи, обіймав різні чиновницькі посади. Проживає в м. Київ.
2
Романюк Микола Прокопович
Партія регіонів
Народився в Чернівецькій області. Трудову кар’єру розпочинав інженером на заводі ВО «Електронмаш». Очолював Чернівецьку регіональну організацію Партії регіонів із часу її заснування. Проживає в м. Київ
3
Попеску Іван Васильович
Партія регіонів
Народився в Чернівецькій області. Віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи. Президент міжрегіонального об’єднання «Румунська Спільнота України». Представник румунської національної меншини в Партії регіонів. Проживає в м. Київ.
4
Москаль Геннадій Геннадійович
Фракція Блоку «Наша Україна – народна самооборона» / Фронт Змін
Народився в Чернівецькій області. Кар’єрний зріст здійснив по вертикалі УМВС у Чернівецькій області. Заслужений юрист України. Проживає в м. Київ. 
5
Яценюк Арсеній Петрович
Фракція Блоку «Наша Україна – народна самооборона» / Фронт Змін
Уродженець м. Чернівці. Середню і вищу освіту здобув у рідному місті, де і починав трудову кар’єру. Проживає в м. Київ.
6
Табачник Яків Піневич
Партія регіонів
Народний артист України. Акордеоніст. Народжений в м. Чернівці. Проживає в Києві.
7
Стець Юрій Ярославович
Фракція Блоку «Наша Україна – народна самооборона»
Засл. журналіст України. Працював на декількох посадах різних телерадіокомпаній міста. Після обрання депутатом,  живе в м. Київ.

Гасюк Петро Петрович, після того як перейшов у фракцію «Реформи заради майбутнього» та його виключили з фракції БЮТ-«Батьківщина» у Верховній Раді, не проявляє жодних активних дій на території області. Його перехід до іншого табору у вищому законодавчому органі країни викликав негативний відгук у громаді. Враховуючи несприятливе підґрунтя в області для кампанії по «мажоритарці», та будучи своїм серед чужих, та чужим серед своїх в партійних середовищах, не слід очікувати його балотування як по списках будь-якої партії, так і по мажоритарному округу.

Романюк Микола Прокопович почав проводити активну агітаційну кампанію. Наявна зовнішня реклама, поліграфічна продукція. Працює громадська приймальна, за словами нардепа, він особисто провів у минулому році 160 прийомів громадян та розглянув 2 000 скарг із відповідним реагуванням. Публічно не заперечує можливість балотуватись на посаду мера столиці Буковини, в разі проведення позачергових виборів. Будучи засновником Партії регіонів на теренах області, піддає публічній критиці окремих обласних партійних функціонерів та чиновників від Партії регіонів, вочевидь, намагаючись схилити на свою сторону прихильність електорату в «помаранчевій» області, та продемонструвати силу в конфліктному обласному внутрішньопартійному середовищі.

Ще один нардеп-регіонал від Чернівецької області Попеску Іван Васильович активно проводить свою агітаційну роботу. Незважаючи на постійні закиди і звинувачення в підривній діяльності, а саме в сприянні видачі румунських паспортів, поширення сепаратиських настроїв серед румуномовного населення, «румунізації» шкіл і т.д., він чотири рази поспіль ставав народним обранцем і користується суспільною підтримкою. Електорат віце-президента Парламентської асамблеї Ради Європи знаходиться в румуномовних районах області. Наразі активізував роботу в цих районах, відвідує публічні заходи, проводить зустрічі з виборцями, в обласному центрі непомітний. Супроводжує румунських посадовців при візитах в Україну.

Лідер «Фронту Змін» Яценюк Арсеній Петрович не проводить жодної агітаційної роботи, що можна пояснити логічним розрахунком на місце в новому парламенті завдяки партійному списку. Проте, новобранець-фронтовик Москаль Геннадій Геннадійович розгорнув повномасштабну інформаційну кампанію на теренах області. Постійно намагається бути в центрі уваги місцевих ЗМІ роблячи гучні заяви щодо контрабанди в області, замовчування проблеми із захворюванням на кір, тушкування «Нашої України» в області, катастрофічного падіння промислового виробництва, розкрадання міліонних бюджетних коштів окремими сільськогосподарськими підприємствами, наближеними до влади. Також він вніс до Верховної Ради України проект постанови про призначення позачергових виборів міського голови Чернівців.

Табачник Яків Піневич (депутат V і VI скликань) та Стець Юрій Ярославович (депутат VI скликання) обирались по багатомандатних округах, відповідно, не проводили агітаційних кампаній в області та не проводили інформаційної роботи щодо своєї діяльності протягом депутатських каденцій. Враховуючи відсутність будь-якої політично активної діяльності в області, слід очікувати їхнього висування по багатомандатному окрузі або закінчення законодавчої праці.

5. Аналіз медіа-ринку

Телерадіокомпанії:

ТОВ «Міська ТРК «Чернівці» засновниками та власниками якої є Муніципальна ТРК «Місто» (50%), ТОВ «Машзавод» (40%), ТОВ «Артекс» (10%). Телеканал – «Чернівці», радіо – Блиск ФМ. Обсяг мовлення 24 години. Номер каналу, частота: 37 ТВК (телебачення); 106,6-ФМ (радіо). Передавач знаходиться в м. Чернівці потужність – 1 кВт (телебачення), 1,0 кВт (радіо).  Незважаючи на 50% власності муніципальної компанії, телеканал працює на комерційних основах, утримуючи найбільшу частку аудиторії серед місцевих телеканалів. Політична орієнтація каналу різновекторна, спрямована на комерційний інтерес.

Чернівецька асоціація комерційної телекомпанії «ТВА», засновником якої були 5 юридичних осіб. Власники були змінені на Медіа група «СІТІ» ТОВ, Козлан Оксана Валеріївна, Пишна Людмила Георгіївна. Номер каналу 34 ТВК. Передавач знаходиться в м. Чернівці потужністю 1 кВт. Зміна власників збіглась із ребрендингом компанії, що позитивно не позначилось на рейтингах. Одна із власниць телеканалу Пишна Людмила Георгіївна є дружиною члена політради «Фронту Змін» Андрія Пишного. Що помітно вплинуло на однобічне мовлення телеканалу.

Обласна державна телерадіокомпанія, засновником і власником є Державний Комітет телебачення і радіомовлення України. Проводить теле- та радіомовлення. Загальний обсяг мовлення 18 годин. Канал 34  ТВК, 1 програма, дротового радіо; Радіо-Буковина – 0,837 МГц. Передавачі в м. Чернівці – 1 кВт (телебачення); 30 кВт (ефірне радіо); м. Чернівці – 1 кВт (дротове радіо). Має значно менше охоплення аудиторії з більшим штатом працівників, ніж в обох взятих попередніх телекомпаній та державним фінансуванням.

За даними TNS, ТОВ «Міська ТРК «Чернівці» має біля 50%, ЧАКТ «ТВА» близько 40%, ОДТРК 12% місячної аудиторії міста Чернівці.

Друковані ЗМІ:

Значну долю ринку ЗМІ досі утримують друковані засоби масової інформації, проте, вони планомірно здають позиції перед інтернетом. Практично всі найрейтинговіші газети представлені в мережі інтернет і все більше приділяють уваги своїм віртуальним сторінкам.

Найбільш впливовими газетами є «Молодий Буковинець», «Доба», «Погляд» та «Час».

Газета «Погляд» – видання нейтрального позиціонування. Акцентована на місцеві, розважальні, соціально-побутові проблематики міста, проте не залишаючи поза увагою важливі суспільно-політичні події, де висвітлюються точки зору різних сторін. Приватні власники видання максимально націлені на втілення  комерційно успішної діяльності. Газета має сторінку в мережі інтернет із найбільшим показником відвідування серед новинних сайтів в області, проте, це зумовлено не інформаційною діяльністю газети, а найбільшою платформою в області безкоштовних оголошень «Від і До», на хостингу якої і розміщена електронна версія газети.

«Молодий Буковинець» та «Доба», видання, які можна охарактеризувати як помірковано-опозиційні. На сторінках цих газет можна зустріти резонансні суспільно-політичні теми не тільки місцевого, але й всеукраїнського значення, піддається критиці влада. Проте, критичні матеріали носять досить обережний характер. Обидві газети мають сторінки в мережі інтернет. Сайт «МБ» так само, як і друкована газета, тримає лідерство в інтернет-просторі Буковини.

Газета «Час» є відверто опозиційною газетою, в якій суспільно-політичні теми значно переважають над іншими, в порівнянні з іншими газетами регіону. З’являються матеріали з різкою критикою влади. Тираж газети значно менший ніж попередніх, що відбивається на якості друку та кількості реклами. Має сторінку в мережі інтернет.

Газети, які лояльні до діючої влади в обласному центрі – це газета міської ради «Чернівці» та «Свобода Слова». Їхні тиражі і покриття аудиторії не значні.

В розпорядженні ОДА є одинадцять газет заснованих районними державними адміністраціями, що охоплюють всі райони області.

Найпотужнішими інтернет-виданнями області є http://www.bukinfo.cv.ua та http://buknews.com.ua/.

http://www.bukinfo.cv.ua є прикладом успішного, комерційного, регіонального інтернет-проекту. Це інформаційний «хаб» в Чернівецькій області, куди, перш за все, сходиться вся інформація, і користуються цим всі зацікавлені сторони. Акцент зроблено на ретрансляцію інформації від третіх осіб, де особистий продукт відходить на другий план. Проводяться чат-конференції із відомими особистостями краю. Великий рівень долучення користувачів до обговорення матеріалів.

http://buknews.com.ua/ опозиційного до влади спрямування, де відверто більше висвітлюється діяльність опозиційних партій «Фронт Змін» та ВО «Батьківщина». З’являються власні інформаційно-аналітичні продукти. Провладні партії та представники влади піддаються критиці.

6. Електоральна інформація

Загальна кількість виборців у Чернівецькій області – 704 678 осіб.

В найменшому районі області Путильському 19 020 виборців, найбільшому Сторожинецькому – 73 337 виборців.

У містах обласного значення:

м. Чернівці – 187 742 виборців; м. Новодністровськ – 8 729 виборців.

Явка виборців Чернівецької області:

  • Позачергові вибори народних депутатів України 2007 – 51,51%
  • Президентські вибори (перший тур) – 59,6%
  • Президентські вибори (другий тур) – 61,58%
  • Місцеві вибори 2010 року – 50,79%

7. Суспільне життя

У Чернівецькій області зареєстровано 1 тис. 151 релігійну організацію 27 віросповідань, конфесій, напрямків та течій. Серед зареєстрованих релігійних організацій 1 тис. 102 релігійні громади, 19 монастирів, 12 управлінь та центрів, 7 місій, 8 духовних навчальних закладів. Духовною опікою буковинців займаються 1 тис. 848 священнослужителів. У власності та в користуванні релігійних організацій перебувають 922 культові будівлі. 

Найбільше на теренах краю православних релігійних організацій – 614 (53,3%). Вони об’єднані у чотирьох віросповіданнях: Українська Православна Церква (429 релігійних організацій), Українська Православна Церква Київського Патріархату (167 релігійних організацій), Руська Православна Старообрядницька Церква та Українська Автокефальна Православна Церква 10 та 7 релігійних організацій відповідно. Римо-Католицька Церква налічує в області 33 релігійні організації, Українська Греко-Католицька Церква – 24. Діє 10 релігійних організацій громад іудейського культу, 2 громади – месіанського іудаїзму. Протестантизм представлений на Буковині 16-ма напрямками. Зареєстровано 451 релігійну організацію. Найбільшими протестантськими напрямками є Євангельські Християни Баптисти (185 релігійних організацій), Християни Віри Євангельської П’ятидесятники (111 релігійних організацій), Буковинська Конференція Адвентистів Сьомого Дня (98 релігійних організацій).

Практично всі осередки політичних партій мають свої партійні громадські організації, за допомогою яких і проводять агітаційну кампанію. Традиційно, їхня активність стає помітною напередодні виборів. Окремо слід відзначити молодіжні припартійні громадські організації, які представлені в найпотужніших представництвах політичних партій. Цільовою аудиторією яких є молодь, але їхня активність аналогічна старшим активістам.

В області створено значну кількість консультативно-дорадчих органів при органах влади, проте, їхня впливовість на суспільно-політичні процеси бажає кращого.

Традиційно спостереження за виборчим процесом в Чернівецькі області будуть проводити Громадянська мережа «ОПОРА» та «Комітет виборців України». Також, мають намір спостерігати за виборами нові ініціативи, зокрема «Чесно» та «Дзвін».

8. Джерела отримання інформації:

http://uk.wikipedia.org

http://www.cvk.gov.ua/

http://www.cv.ukrstat.gov.ua

http://www.ukrstat.gov.ua/

http://oblrada.cv.ua/

http://www.dcz.gov.ua

http://oda.cv.ua

http://minjust.cv.ua/

http://dt.ua/

http://shevrada.cv.ua

http://www.chas.cv.ua

http://molbuk.ua/

http://buknews.com.ua/

http://www.bukinfo.com.ua/

http://nrada.gov.ua

http://oporacv.org/

http://proukraine.net.ua

pdf Завантажити повний текст


 


RSS Стрічка новин Ми у Facebook Ми у Twitter Ми Вконтакті



 

abiturientam gray

rada grey

OSBB grey

 
 
 

© Civil Network OPORA 2006 - 2013