Спеціально для Запорізького інформаційно-аналітичного порталу "ВМЕСТЕ"

Підвищення цін на електроенергію змушує багатьох задуматися – а чи є розумна альтернатива її використанню із загальної мережі? І багато хто таку альтернативу знаходить у енектроенегії, отриманій від приватних вітрових енергогенераторів. Вітрогенератори стають не лише ефективним методом забезпечення електроенергією віддалених від загальних мереж поселень, але і способом суттєво зекономити у власному господарстві.

Тож давайте розглянемо, на які саме вітрогенератори ми можемо розраховувати і що потрібно знати для їхнього встановлення.

Різновиди вітрогенераторів

Вітрогенератори (ще їх називають вітрогенераторними установками, вітровими електрогенераторами, вітряками, вітростанціями тощо) – це, за своєю суттю, вітрові електростанції (ВЕС). Так називають вітрову електроустановку, устаткування і споруди якої функціонально пов’язані між собою та утворюють єдиний комплекс, що виробляє електроенергію із кінетичної енергії вітру.

Простіше кажучи, це системи, які дозволяють використовувати вітер як джерело відновлювальної енергії.

Вітрогенератори бувають різних видів, але найбільше розповсюджені системи, що мають горизонтальну вісь обертання ротора, оскільки у них вищий ККД, легке регулювання потужності, кращий штормовий захист, вищі показники запуску ротора в умовах слабкого вітру та порівняно низька ціна. 

Іншим вітрогенераторам, які мають вертикальну вісь обертання ротора, вдається працювати навіть при слабкому вітрі усіх напрямків, їх досить легко монтувати і вони спричиняють менше шуму, аніж інші вітрогенератори. Разом із тим, такі малоефективні, оскільки їх доводиться встановлювати на невеликій висоті через особливості конструкції. 

Через низький рівень шуму турбіни з вертикальною віссю найчастіше використовуються у домашніх енергосистемах.

Генератори також розрізняються за будовою вітроколеса. У крильчастих (пропелерних) воно має лопаті, перпендикулярні до валу. В карусельних (чи то пак, роторних) вал вітроколеса вертикальний. Так само розміщений він у барабанних вітрогенераторах. Сучасна вітроенергетика використовує зазвичай крильчасті вітроагрегати, оскільки роторні та барабанні громіздкі й не такі ефективні.

Вітроустановки розрізняються також за наявністю/відсутністю редуктора (мультиплікатора). Якщо редуктор відсутній, рівень шуму такої установки набагато менший, ніж у вітрогенераторі з редуктором. Тому сучасні виробники впроваджують безредукторні вітроелектростанції. 

12 правил для домашнього вітрогенератора

  • Перед встановленням вітрогенератора потужністю більше 10 кВт важливо на місці розташування установки дослідити зміни вітру протягом доби та залежно від сезону, його характеристики на різних висотах над землею, частоту поривів вітру, взяти в метеослужбі статистичні дані щодо поведінки вітру у даній місцевості за 20 останніх років. Варто такі дослідження провести протягом року.

Для малопотужних вітроустановок достатніми будуть сезонні спостереження, аналіз спеціаліста щодо характеру місцевості та рельєфу, а також надані метеослужбою орієнтовні дані щодо поведінки вітру по регіону.

  • Промислові ВЕС встановлюються державними органами або великими енергетичними компаніями. Найчастіше вони об’єднані в мережу. Для встановлення домашніх вітросистем не треба дозволів державних установ.
  • Потужні вітрогенератори потребують великих територій для розташування. Варто пам’ятати, що вони мають бути на відстані один від одного у три власні висоти, щоб не захоплювати «чужий» вітер.
  • Підвищує вартість установки потреба в акумуляторі для рівномірної віддачі струму (через нерівномірність поривів вітру).
  • Вітрогенератор слід розміщувати на достатньо відкритій висоті, оскільки перешкоди, вищі за 20 м, затримають вітряні потоки, зумовлять повітряні ями або «мертві» вітрові зони. Вітроагрегат встановлюється на 3-4 метри вище за будь-яку перешкоду, яка знаходиться ближче, аніж за 200 метрів.
  • Його також варто максимально наблизити до акумуляторної станції, аби втрата електроенергії була меншою. Це зекономить ще й вартість кабелю: довший кабель повинен бути товстішим у діаметрі.
  • Необхідно також пам’ятати, що розрідженість повітря впливає на роботу вітроустановки, однак через постійні вітри в горах цей недолікне є суттєвим.
  • Варто знати, що робота вітрогенераторів впливає на телевізійну мережу і може викликати викривлення телесигналу.
  • Якщо на місці розташування ВЕС віють слабкі вітри, варто кілька агрегатів об’єднати з одним комплектом батарей. Також, аби кожен вітряк обслуговував свою частину навантажень і сприяв економії, слід розподілити у вашому будинку прилади споживачів на різні лінії від окремих вітряків. 

Як підказує європейська практика, для багатоквартирних будинків вигідніше встановити систему з кількох вітряків невеликої потужності, які акумулюватимуть електроенергію на загальну батарею, ніж купувати одну великогабаритну ВЕС. 

  • Для орієнтовного розрахунку потужності домашньої вітроустановки треба обчислити середньомісячне споживання електроенергії, враховуючи перелік усіх ваших побутових електроприладів, їхню потужність та час роботи (живлення холодильника, кондиціонера, телевізора, пральної машини тощо). Найчастіше для приватного користування пропонуються енергогенератори потужністю від 2 до 10 кВт.

Для повноцінного забезпечення побутових потреб в родині з 3-4 чоловік рекомендується потужність вітрогенератора не менша за 10 кВт.

  • Якщо у вас буде надлишок вітроелектроенергії, ви зможете продавати його у загальну електромережу.
  • Увага! Удари блискавок, зледеніння лопатей, пожежі, слабкість фундаменту під ВЕС – найбільші противники вітростанції.

Зрештою, хоча нюансів використання енергії вітру багато, все залежить від вас, оскільки сучасні технології дозволяють встановити вітрогенератори будь-де. А ефективність та екологічність такого типу відновлюваної чистої енергії вже не викликає сумнівів.

Катерина Коротченко,

місцевий координатор

житлово-комунальних програм

Громадянської  мережі ОПОРА

спеціально для Запорізького інформаційно-аналітичного порталу "ВМЕСТЕ"