Чи знадобиться хірургічний скальпель для нарізки округів?

Коли головний герой фільму «Матриця» двічі побачив одну і ту саму чорну кішку в тому ж ракурсі і з незначним зсувом у часі – він вирішив, що це звичайне дежавю. Натомість, досвідченіші колеги йому дохідливо пояснили, що це не містична випадковість, а планомірний збій у системі. Про неприємні наслідки такого сюрпризу Нео довідався дуже швидко. Для українського виборця теж вже недовго залишилося чекати на наслідки застосування паралельної (змішаної) виборчої системи, несподівана поява якої в 2012 році точно не дежавю. Це свідомо ініційований збій у виборчій системі, який дозволяє маніпулювати нею. Зокрема, повернення до 225 мажоритарних округів створює набагато сприятливіші умови для зловживань, порівняно з тими, що давала процедура голосування в одному загальнонаціональному окрузі  за список з 450 тушок. Це максимально зрозуміло для усіх – і тих, хто буде маніпулювати, і тих, ким будуть маніпулювати.

Що є не настільки очевидним, так це те, що в системі, яка більш придатна для різного роду зловживань – набагато складніше приховати ці зловживання. Адже вже достатньо відомо про «слабкі місця» мажоритарного голосування в одномандатних округах[1].

Після набуття чинності закону «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року найбільш резонансним є питання нарізки одномандатних округів, кількість яких має бути встановлена ЦВК до 10 квітня 2012 року. В ЗМІ поширюються хвилі чуток про підготовлені в областях «правильні» схеми нарізки округів, які будуть подані ЦВК  на «затвердження». Громадські організації, роблячи крок на випередження, ініціюють публічні обговорення модельних карт округів у регіонах. Усі в передчутті сюрпризів і, гублячись у множині можливих варіантів, намагаються спрогнозувати найжахливіший чи/або найбільш ймовірний з них. Від утворення округів на територіях, які не прилягають одна до одної (частина єдиного округу розміщується окремо від решти округу) або, які мають відверто неприродну форму (надмірно видовжені, розтягнуті), до маніпуляцій із кількістю виборців в округах та ігнорування усталеного адміністративно-територіального устрою країни.

Так, гіпотетично, кожен із цих варіантів може спрацювати в Україні. Тим більше, після кричущих інцидентів з паралельними серверами ЦВК у 2004 році сумніватися у тому, що хлопці при владі заради перемоги готові на все, не доводиться. Але для застосування того чи іншого сценарію маніпуляцій із межами округів мають бути серйозні підстави (об’єктивні передумови). Ніхто просто так не буде підставлятися і навмання «різати» територію, не маючи ґрунтовних обрахунків, які б вказували, що такі маніпуляції мають сенс. Для прикладу, жодні зловживання з межами округів не дозволять кандидату від Партії Регіонів виграти вибори у Львові, так само, як і кандидату від «Свободи» – в Донецьку.  Для досягнення потрібного результату існують більш ефективні і менш ризиковані механізми.

Більшість виборців встигли успішно забути прізвища попередніх депутатів, обраних в їхніх округах

Здійснити масштабну нарізку округів з метою концентрації голосів своїх прихильників і розсіювання голосів опонентів сьогодні дуже не просто. Вся справа в тому, що останні парламентські вибори в 225-ти мажоритарних округах проводилися аж 10 років тому. І тяглість існуючого електорального циклу була успішно зруйнована новими правилами проведення виборчих кампаній у 2006 і 2007 роках. Відтоді відбулося кардинальне переформатування в середовищі загальнонаціональних політичних еліт і змінилися суспільні настрої на рівні округів. Одні партії з’явилися, інші зникли. Більшість виборців встигли успішно забути прізвища попередніх депутатів, обраних в їхніх округах. За відсутності стабільних електоральних тенденцій на рівні мажоритарного округу всього-на-всього бракує кількісних і якісних даних для маніпулятивної нарізки округів. Інформації про те, як традиційно голосують виборці в масштабі України (Центр і Захід проти Схід і Південь) явно недостатньо  для того, щоб нарізати мажоритарний округ під конкретного кандидата чи проти потенційного опонента. Так само, як і результати останніх місцевих виборів дають дуже приблизне уявлення про список можливих кандидатів і пріоритети електорату при голосуванні на парламентських виборах. Таким чином, шансів промахнутися в рази більше, ніж «правильно» нарізати округ.

Кількість виборців в Україні зменшилася на 1,5 млн

Єдиним серйозним мотивом, який провокуватиме до нарізки мажоритарних округів «під себе» є тенденція до зменшення загальної кількості виборців в Україні. Отже, порівняно з 2002 роком, кількість виборців в Україні зменшилася на 1,5 млн – з 38 265 300 до 37 763 367 виборців[2]. Відтак зменшилася і середня кількість виборців, яка припадатиме на кожен округ[3]. У 2002 році середня кількість виборців складала 170 075 осіб[4], станом на 31 січня 2012 року вона становить 163 393 виборців на округ. Таким чином, в ідеалі, кількість виборців у кожному з 225-ти мажоритарних округів має дорівнювати 163 тис. осіб. Але законом[5] допускається відхилення у 12%, що становить 19607 виборців. Також в  законі передбачено, що округи утворюватимуться в межах областей, АРК, міст Києва і Севастополя. Таким чином, ЦВК мала б визначати кількість округів у кожному регіоні шляхом поділу загальної кількості виборців в області на середню кількість виборців в Україні (163 393)[6]. Провівши цю нескладну операцію, ми вже сьогодні з’ясовуємо, якою б мала бути орієнтовна кількість округів у кожному регіоні на парламентських виборах 2012 року. І водночас можемо порівняти, як зміниться кількість округів у 2012 році порівняно з 2002 роком, у зв’язку зі згаданим вище зменшенням кількості населення.

В результаті, у п’яти регіонах України кількість округів має зменшитися: в АР Крим, Луганській, Черкаській і Полтавській областях – стане менше на один округ, в Донецькій – аж на два.  Натомість в трьох регіонах кількість округів на один має збільшитися: в Івано-Франківській області, місті Київ і Київській області. Враховуючи, що для 438 тис. виборців, які знаходяться за кордоном одномандатні мажоритарні округи будуть утворені у Києві[7], кількість округів у цьому регіоні орієнтовно збільшиться ще на три і всього нараховуватиме 16 округів.

Таким чином, якщо ЦВК об’єктивно все порахує, то результат нарізки округів найменше буде задовольняти партію, яка займає домінуючі позиції в південній та східній Україні. Такий розподіл кількості виборців призведе до втрати по одному гарантованому мандату в Криму та Луганській області і двох мандатів у Донецькій. Більше того, подібний розрахунок додає місця у парламенті опонентам, а саме: по одному мандату в Івано-Франківській та Київській області і чотири мандати (якщо зараховувати сюди закордонні дільниці) у Києві. Швидше за все, партія влади не захоче бути заручником демографічних тенденцій і тоді їй точно знадобиться хірургічний скальпель для «правильної» нарізки округів. Однак приховати від суспільства таку «операцію», очевидно, не вдасться. Маніпуляції ж приносять очікуваний політичний ефект лише у випадку, коли ніхто не знає про їхнє застосування.